Дженнаро Манна — Вікіпедія

Дженнаро Манна
Gennaro Manna
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження12 грудня 1715(1715-12-12)
Місце народженняНеаполь, Італія
Дата смерті28 грудня 1779(1779-12-28) (64 роки)
Місце смертіНеаполь, Італія
ГромадянствоНеаполітанське королівство
ПрофесіїКомпозитор, вчитель
ОсвітаConservatorio di Sant'Onofrio in Capuanad
ВчителіФранческо Фео і Ignazio Protad
ЖанрОпера
CMNS: Файли у Вікісховищі

Дженнаро Манна (12 грудня 1715 — 28 грудня 1779) — італійський композитор, який проживав у Неаполі. Був учасником Неаполітанської школи. Його композиторський доробок включає 13 опер і понад 150 творів, у тому числі кілька ораторій[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Син Джузеппе Марії Манни та Катерини Фео (сестри композитора Франческо Фео), він отримав музичну освіту в консерваторії Сант-Онофріо-а-Капуано в Неаполі, де його дядько Франческо Фео був primo maestro. 21 січня 1742 року він дебютував в театрі Арджентіна в Римі з «Tito Manlio» . Завдяки його успіху він отримав нове замовлення від театру Сан-Джованні Грізостомо у Венеції на карнавал наступного року, де він поставив «Siroe re di Persia» .

Після повернення до Неаполя він написав «Festa teatrale per la nascita dell'Infante» з Ніколою Боніфаціо Логроскіно, який так і не був поставлений. У 1744 році він був призначений капельмейстером Сенату Неаполя, змінивши Доменіко Сарро, а в січні 1745 року, з «Achille in Sciro», він дебютував у Театрі Сан-Карло що було добре сприйнято. 1 жовтня 1755 року, після смерті Франческо Дуранте, він зайняв посаду тимчасового вчителя поруч із secondo maestro П'єтро-Антоніо Галло, але 13 лютого 1756 року він виграв конкурс на те, щоб стати постійним. Між 1760 і 1761 роками він виконав свої останні театральні твори, серенату «Enea in Cuma» та оперу серіа «Temistocle» . У січні 1761 року він змінив свого дядька Фео на посаді директора капели Сантісіма Аннунціата Маджоре, а 9 травня того ж року він отримав таку ж посаду в Неаполітанському соборі . Він залишався активним композитором сакральної музики до самої смерті.

Стиль

[ред. | ред. код]

На відміну від своїх сучасників Нікколо Йоммеллі, Гаетано Латілла та Джироламо Абоса, він залишив сферу опери-буффа, маючи справу лише з оперою-серіа, в якій його високо цінували композитори свого часу. У його композиційному стилі є елементи як галантного стилю, так і передкласицизму.

Роботи

[ред. | ред. код]

Театральні роботи

[ред. | ред. код]
  • Tito Manlio (opera seria, libretto by Gaetano Roccaforte, 1742, Rome)
  • Siroe re di Persia (opera seria, libretto by Pietro Metastasio, 1743, Venice)
  • Festa teatrale per la nascita dell'Infante (serenata, in collaboration with Nicola Bonifacio Logroscino, 1743, Naples, never staged)
  • Artaserse (opera seria, revision of the opera of the same name by Leonardo Vinci, libretto by Pietro Metastasio, 1743, Naples)
  • Achille in Sciro (opera seria, libretto by Pietro Metastasio, 1745)
  • L'Impero dell'universo con Give (componimento drammatico, libretto by Ranieri de' Calzabigi, 1745, Naples)
  • Lucio Vero ossia Il Vologeso (opera seria, libretto by Apostolo Zeno, 1745, Teatro San Carlo di Napoli, with Gaetano Majorano ed Annibale Pio Fabri)
  • Arsace (opera seria, 1746, Naples)
  • La clemenza di Tito (opera seria, 1747, Messina)
  • Adriano placata (opera seria, 1748, Ferrara)
  • Lucio Papirio dittatore (opera pastorale, libretto by Apostolo Zeno, 1748, Roma)
  • Il Lucio Papirio (opera seria, 1749, Palermo)
  • Eumene (opera seria, libretto by Apostolo Zeno, 1750, Turin)
  • Didone abbandonata (opera seria, libretto by Pietro Metastasio, 1751, Venice)
  • Demofoonte (opera seria, libretto by Pietro Metastasio, 1754, Teatro Regio di Torino directed by Giovanni Battista Somis)
  • Enea in Cuma (serenata, 1760, Naples)
  • Il Sacrificio di Melchisedec (componimento drammatico, libretto by M. Tarzia, 1776, Naples)

Сакральна музика

[ред. | ред. код]

Ораторії

[ред. | ред. код]
  • Gios re di Giuda (1747, Неаполь)
  • Sepultra Sarae sive Pietas in mortuos (1748)
  • Davide (Палермо, 1751)
  • Rubri maris trajectus (Монте Реале, 1761)
  • Debora (1769)
  • Esther (1770)
  • Il Seraficio Alverna (Неаполь)
  • Israelis liberato sive Esther (Монте-Реале)

Інша сакральна музика

[ред. | ред. код]
  • 12 месс
  • 7 Глорій
  • Domine ad adiuvantum на 5 голосів
  • 2 Кредо
  • 2 Magnificat
  • 3 Te Deum
  • 14 Lamentations
  • Christus
  • 2 Lezioni per la notte del Santissimo Natale
  • 3 Jube Domine benedicere для соло
  • 3 Benedictus Dominus
  • Конфітебор для соло
  • 12 Dixit
  • 2 Laudate pueri для соло
  • Gloria patri для соло
  • 2 Veni sponsa
  • Lauda Sion для 5 голосів
  • Pange lingua
  • 4 Inni
  • Tantum ergo для соло
  • Cori di anime penanti для 5 голосів
  • 35 мотетів з хором
  • 14 мотетів і арій для соло
  • Пристрасті за Іоаном
  • Інші другорядні роботи

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Rochus Freiherr von Liliencron; Franz X. von Wegele; Anton Bettelheim (1884). Allgemeine deutsche Biographie ...: Auf Veranlassung ... Duncker & Humblot. с. 374.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Дженнаро_Манна