Джеральд Макклеллан — Вікіпедія

Джеральд Макклеллан
Загальна інформація
Повне ім'яДжеральд Аллен Макклеллан
ГромадянствоСША США
Народження23 жовтня 1967(1967-10-23) (57 років)
Фріпорт, Іллінойс
Вагова категоріясередня
друга середня
СтійкаОртодокс
Зріст185
Розмах рук196
Професіональна кар'єра
Перший бій12 серпня 1988
Останній бій25 лютого 1995
Боїв34
Перемог31
Перемог нокаутом29
Поразок3

Джеральд Аллен Макклеллан (англ. Gerald Allen McClellan, нар. 23 жовтня 1967, Фріпорт, Іллінойс) — американський професійний боксер, чемпіон світу за версіями WBO (1991-1992) та WBC (1993-1995) у середній вазі.

Аматорська кар'єра

[ред. | ред. код]

Джеральд Макклеллан виступав на аматорському рингу впродовж 1985—1988 років. Тренувався у Емануеля Стюарда. В одному з боїв переміг Роя Джонса. Не зумів кваліфікуватися на літні Олімпійські ігри 1988 і перейшов до професійного боксу.

Професіональна кар'єра

[ред. | ред. код]

Дебютувавши на професійному рингу, Макклеллан здобув десять перемог поспіль, нокаутуючи суперників у першому-другому раундах. Та наступні два своїх бою він програв за очками. Після цього здобув ще дванадцять перемог поспіль. 20 листопада 1991 року зустрівся в Лондоні в бою за вакантний титул чемпіона світу у середній вазі за малопрестижною на той час версією WBO з Джоном Мугабі (Уганда). Поєдинок тривав менше трьох хвилин і закінчився технічним нокаутом. Макклеллан став чемпіоном світу, але через кілька місяців відмовився від непотрібного йому пояса і, перемігши чотирьох суперників (всіх нокаутом), вийшов 8 травня 1993 року на поєдинок із чемпіоном світу за версією WBC Джуліаном Джексоном, який перед боєм із Макклелланом не програвав сім років. Суперники з перших секунд почали обмінюватися жорсткими ударами. Джексон, переживши кілька жорстких ударів в другому і третьому раундах, капітулював в п'ятому. В середині раунду Макклеллан провів правий прямий, а навздогін — лівий гук, який викинув Джексона за канати. Та чемпіон відразу ж підвівся. Претендент кинувся добивати і провів ще один влучний удар правою прямою. Джексон впав, та знов відразу підвівся, але його повело вздовж канатів, і рефері на рахунок 8 просигналізував про припинення бою. Бій отримав звання нокаут року за версією журналу Ринг.

Макклеллан тричі захистив титул WBC, у всіх боях — достроково у першому раунді, включаючи матч-реванш із Джексоном.

1994 року перед матчем-реваншем із Джексоном Макклеллан підписав контракт з промоутером Доном Кінгом, після чого відмовився від послуг тренера Емануеля Стюарда.

Дон Кінг, плануючи на літо 1995 року супербій у США між Джеральдом Макклелланом і чемпіоном у другій середній вазі за версією IBF Роєм Джонсом, запропонував Макклеллану, щоб завоювати пристойний титул у новій ваговій категорії, провести поєдинок проти чемпіона світу за версією WBC у другій середній вазі Найджела Бенна (Велика Британія).

Бій між Макклелланом і Бенном відбувся у Лондоні 25 лютого 1995 року і закінчився для американця трагічно. Британець був збитий з ніг на першій хвилині першого раунду, але зумів повернутися в бій і, хоч побував ще раз у восьмому раунді в нокдауні, зумів здобути перемогу технічним нокаутом в десятому раунді. В результаті бою з Бенном Макклеллан осліп, має проблеми зі слухом, короткочасну втрату пам'яті та потребує інвалідного крісла. Станом на 2023 рік його опікою зайняті сестри Ліза і Сандра.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Джеральд Макклеллан(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec