Джованні Сґамбаті — Вікіпедія

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (серпень 2021)

Джованні Сґамбаті
італ. Giovanni Sgambati
Основна інформація
Дата народження	28 травня 1841(1841-05-28)[1][2][…]
Місце народження	Рим, Папська держава[4][5]
Дата смерті	14 грудня 1914(1914-12-14)[1][2][…] (73 роки)
Місце смерті	Рим, Італія[5]
Поховання	Кампо Верано[6]
Громадянство	Королівство Італія
Професії	піаніст, диригент, композитор, педагог
Вчителі	Ференц Ліст, Tiberio Nataluccid[6] і Giovanni Aldegad[6]
Відомі учні	Bettina Walkerd, Vincenza Garelli della Moread, Lucia Contini Anselmid і Maria Antonietta Picconid
Інструменти	фортепіано[6]
Жанри	симфонія
Magnum opus	Q111698015?
Членство	Академія красних мистецтв Франції[6]
Заклад	Національна академія Санта-Чечілія
Нагороди
Файли у Вікісховищі

Джованні Зґамбаті (італ. Giovanni Sgambati; 28 травня 1841, Рим — 14 грудня 1914, там само) — італійський піаніст, диригент і композитор.

Виріс в місті Треві, де навчався церковної музики (як співак і диригент хору), але також і гри на фортепіано (у Тіберіо Наталуччі). 1860 року повернувся в Рим, де рік потому познайомився з Ференцом Лістом, який тут оселився, і під враженням від його гри став його учнем. Зґамбаті виконував твори Ліста як піаніст, диригував, акомпанував Лісту оркестром, 1866 року керував як диригент виконанням лістівською симфонією «Данте». 1869 року у зв'язку з від'їздом Ліста Зґамбаті також покинув Італію і відправився до Німеччини, де познайомився з Ріхардом Ваґнером і його музикою. Починаючи з 1880-х рр. Зґамбаті багато гастролював, в тому числі і зі своїми власними творами; 1891 року дав концерт для королеви Вікторії. 1893 року Зґамбаті очолив Римську філармонію; після смерті на його честь було названо концертну залу філармонії. Протягом ряду років керував фортепіанним квінтетом королеви, які виступали під патронатом італійської королеви Маргарити. Він також надав значну допомогу в становленні музичної кар'єри Франческо Тості.

1870 року спільно з Етторе Пінеллі організував у Римі (у складі Академії Санта-Цецилії) Музичний ліцей, у якому викладав до своєї смерті. Ліцей швидко й успішно розвивався, 1877 року дістав офіційний статус, а 1923 року був перетворений на консерваторію.

У творчому доробку Джованні Зґамбаті — дві симфонії, фортепіанний концерт, квартет, два фортепіанних квінтети, пісні й значна кількість церковної музики, з-поміж якої вирізняється Реквієм (1901). Однак чи не найзнаменитішої працею Зґамбаті до сьогоднішнього часу залишаються фортепіанні переклади кількох номерів з опери Ґлюка «Орфей і Еврідіка», у числі яких так звана Мелодія.

Ті чотири альбоми фортепіанної музики Зґамбаті записав італійський піаніст П'єтро Спаду; слідом за цим повне зібрання фортепіанних творів Зґамбаті записав Франческо Карам'єлло.