Джон Кранк — Вікіпедія

|портрет=

John Crank
Народився	6 лютого 1916(1916-02-06) Великий Манчестер/Гайндлі, Ланкашир, Англія
Помер	3 жовтня 2006(2006-10-03) (90 років) Ruislipd, Гіллінгдон, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія[1]
Місце проживання	Англія
Країна	Велика Британія
Національність	англієць
Діяльність	математик, викладач університету
Alma mater	Манчестерський університет
Галузь	математика, фізика
Заклад	Університет Брунеля
Науковий керівник	Вільям Лоренс Брегг[2] і Дуґлас Гартрі[2]
Відомий завдяки:	метод Кранка — Ніколсон

Джон Кранк (англ. John Crank; *6 лютого 1916, Гайндлі — †3 жовтня 2006) — англійський математик. Відомий завдяки дослідженням з чисельного аналізу диференціальних рівнянь з частинними похідними.

Джон Кранк народився в Гайндлі, що в Великому Манчестері в Ланкаширі (Англія), в сім'ї тесляра. Навчався в університеті Манчестера з 1934 по 1938 роки, який закінчив зі ступенем магістра. Був учнем знаменитих вчених — Дугласа Гартрі та Вільяма Брегга. В 1953 році університет Манчестера надав йому ступінь доктора наук (DSc).

Працював над питаннями балістики під час Другої світової війни, а потім в області математичної фізики в Лабораторії Фундаментальних Досліджень Курталда з 1945 по 1957 рік. З 1957 по 1981 рік працював в університеті Брунеля, де в 1966 році отримав звання професора математики. Був двічі віце-президентом університету Брунеля, на його честь названо один з корпусів цієї установи.

Був одружений з Джоан Кранк († 2005), з якою прожив 63 роки, у них було двоє дітей. Був завзятим садівником і подарував заснований ним сад університету Брунеля після свого виходу на пенсію.

Основною темою його досліджень були методи чисельних розв'язків диференціальних рівнянь з частинними похідними і, зокрема, розв'язок проблем теплопередачі. Він став відомим разом з Филліс Ніколсон завдяки розвитку особливого методу скінченних різниць для чисельного розв'язку рівняння теплопровідності та дифузії, котрий зараз відомий як метод Кранка — Ніколсон. У своїй відомій книзі «Математика дифузії» опублікував аналітичні і чисельні розв'язки цього диференціального рівняння для різноманітних крайових та початкових умов. В подальшому працював над розв'язками математичних моделей росту кристалів та процесів охолодження.

• Филліс Ніколсон

• Cranck, J. (1980), The Mathematics of Diffusion (англ.) (вид. 2), Oxford University Press, с. 424, ISBN 9780198534112^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

• Cranck, J. (1987), Free and Moving Boundary Problems, Oxford Science Publications (англ.) (вид. 4), Oxford University Press, с. 424, ISBN 9780198533702^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

Це незавершена стаття про британського науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1. ↑ Архів історії математики Мактьютор — 1994.
   d:Track:Q547473
2. ↑ ^{а б} Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984