French
DeutschДжон Тайлер — Вікіпедія
Джон Та́йлер (англ. John Tyler; 29 березня 1790 — 18 січня 1862) — десятий президент США (1841–1845 роки). Тайлер був першим президентом, який вступив на посаду як віцепрезидент по смерті чинного глави держави.
Родом з Вірджинії, вивчав юриспруденцію, у 1816—1821 рр. входив до палати представників у конгресі; під час дебатів про Міссурійську угоду висловився у принципі проти рабства, але з тим проти права союзу наказувати чи забороняти рабство у окремих штатах. У 1825—1827 рр. був губернатором Вірджинії, в 1827—1836 рр. — сенатором від цього штату. При створенні партії вігів Тайлер — що суперечило його попереднім діям — виявився її членом. У 1840 р. він був висунутий партією вігів як кандидат на посаду віце-президента і обраний на цю посаду. 4 березня 1841 р. він розпочав виконання своїх зобов'язань, а 4 квітня 1841 р. став президентом внаслідок смерті Відьяма Гаррісона.
Він не виправдав очікувань своєї партії; навпаки, у системі керування він схилявся на бік демократів. У результаті накладення ним вето на певні законопроєкти конгресу, в якому переважали вігі, кабінет, призначений ще Гаррісоном, пішов у відставку у липні 1841 р., і Тайлер змушений був більш відкрито взаємодіяти з демократами. Це викликало сильне невдоволення; його портрети у багатьох місцях були урочисто спалені на народних мітингах. Тайлер продовжував, проте, власну політику й під кінець правління (1845) був у ворожих стосунках з конгресом.
Президентство Тайлера було невиправданим в американській історії, виключаючи лише одномісячне перебування на посаді Гаррісона. У цій оцінці нічого не змінилося до сьогодні. Іноземні спостерігачі того часу вважали його навіть ознакою майбутнього краху і розвалу Сполучених Штатів. Однак, незважаючи на недостатню особисту придатність Тайлера, можна легко побачити, що його президентство мало в конституційно-правовому відношенні важливе значення, зміцнивши інститут президентства по відношенню до ворожого Конгресу насамперед у досі нез'ясованому питанні визнання успадкування посади і тим самим перешкодивши зведенню ролі інституту президентства до рівня футбольного м'яча між партійно-політичними інтересами. Тайлер у ролі слухняної маріонетки в руках Клея був би для конституційно-правового розвитку Сполучених Штатів більш фатальним, ніж Тайлер як противник Клея. Навіть якщо Тайлер особисто програв Клею у боротьбі за владу, то інститут президентства вийшов із цього конфлікту скоріше загартованим.
Його звільнення з посади було гідним і більш блискучим, ніж його політична кар'єра, і він був упевнений, що історія колись визнає його правоту. Він повернувся на свою плантацію у Віргінії до сім'ї, звідки підтримував контакти з демократичною партією, проте активно не втручаючись у політику. Натомість присвятив себе своєму колишньому коледжу у Вільямсбурзі, де служив канцлером в останні роки свого життя. Тільки громадянська війна, виникнення якої становило серйозну загрозу, вирвала його з блаженного сільського життя, і в лютому 1861 року він як голова одного з конвентів штатів, створених з ініціативи Вірджинії, ще раз повернувся до Вашингтона, щоб сприяти останній спробі запобігти війні, яка загрожувала спалахнути. Коли стала очевидна марність цих зусиль, він порадив своєму рідному штату відокремитися і запропонував свої послуги тимчасовому установчому конгресу південних штатів, до якого його було обрано. У листопаді його обрано до Палати представників Конфедеративних Штатів Америки, але перш ніж зміг вступити на свою посаду, він помер 18 січня 1862 року незадовго до 72-го дня народження.
Похований в Ричмонді, штат Вірджинія на кладовищі «Голлівуд», на якому також покоїться Джеймс Монро (перепохований в 1858 р.)
- Президент Тайлер помер у Ричмонді, який контролювався Конфедерацією, і йому були влаштовані пишні державні похорони, а труна покрита прапором конфедератів. Тим самим він став єдиним президентом США, церемонію поховання якого влаштовувала інша держава під іншим прапором;
- Перший президент США, який народився після проголошення Незалежності;
- У 1844 році, будучи президентом, 54-річний Тайлер вдруге одружився з 24-річною донькою колишнього сенатора штату Нью-Йорк Джулії Гардінер (він був першим президентом, який одружився під час перебування на посаді);
- Батько президента Джон Тайлер — старший був близьким приятелем Томаса Джефферсона;
- Перший віцепрезидент, який через смерть попередника зайняв посаду президента США.
- Президент багатодітний-тато він мав 15 дітей — це рекорд для президентів США.
-
Дагеротип Тайлера -
Перша дружина Тайлера Летиція -
Поштова марка США із зображенням Джона Тайлера
У 1861 р., після відділення південних (рабовласницьких) штатів від Союзу, Тайлер, як віргінець, був у лавах і був обраний членом сенату Південної Конфедерації. Життя його описав його син, Лайон Гардінер Тайлер (Ричмонд, 1884).
Тайлер був одружений двічі, вже президентом, з жінкою на 30 років його молодшій. Від двох дружин у нього було 15 дітей. Його наймолодша дитина, дочка Перл (1860—1948), була на 45 років молодше найстаршої дитини, дочки Мері (1815—1848), і померла через 100 років після неї. Джон Тайлер має двох іще живих внуків, які живуть у родовому маєтку Тайлерів.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ https://www.whitehouse.gov/about-the-white-house/presidents/john-tyler/
- ↑ https://millercenter.org/president/tyler
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Lundy D. R. The Peerage
- John Tyler [Архівовано 15 січня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- John Tyler: A Resource Guide [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] from the Library of Congress] (англ.)
- Джон Тайлер: твори у бібліотеці (WorldCat каталог) (англ.)
- Biography by Appleton's and Stanley L. Klos (англ.)
- U.S. Senate Historian's Office: Vice Presidents of the United States—John Tyler [Архівовано 5 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- John Tyler in Union or Secession: Virginians Decide [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- POTUS — John Tyler [Архівовано 27 листопада 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Tyler's letters refusing government intervention, April and May 1842 [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Твори John Tyler у проєкті «Гутенберг» (англ.)
- List of Descendants [Архівовано 1 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- First State of the Union Address [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Second State of the Union Address [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Third State of the Union Address [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Fourth State of the Union Address [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- John Tyler's Health and Medical History [Архівовано 3 січня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Hollywood Cemetery — John Tyler's final resting place (англ.)
- John Tyler's Grandson Still Does Tours in the Old Tyler Home [Архівовано 21 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Extensive essay on John Tyler and shorter essays on each member of his cabinet and First Lady from the Miller Center of Public Affairs (англ.)
- Finding aid of the Tyler Family Papers, Group A (англ.)
- A Guide to the Governor John Tyler Executive Papers, 1825—1827 [Архівовано 20 липня 2011 у Wayback Machine.] at The Library of Virginia [Архівовано 8 лютого 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- John Tyler [Архівовано 15 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
| XVIII століття | 1. Джордж Вашингтон • 2. Джон Адамс |  |
|---|---|---|
| XIX століття | 3. Томас Джефферсон • 4. Джеймс Медісон • 5. Джеймс Монро • 6. Джон Квінсі Адамс • 7. Ендрю Джексон • 8. Мартін ван Бюрен • 9. Вільям Генрі Гаррісон • 10. Джон Тайлер • 11. Джеймс Нокс Полк • 12. Закарі Тейлор • 13. Міллард Філлмор • 14. Франклін Пірс • 15. Джеймс Б'юкенен • 16. Авраам Лінкольн • 17. Ендрю Джонсон • 18. Улісс Грант • 19. Резерфорд Гейз • 20. Джеймс Гарфілд • 21. Честер Алан Артур • 22. Гровер Клівленд • 23. Бенджамін Гаррісон • 24. Гровер Клівленд • 25. Вільям Мак-Кінлі | |
| XX століття | 26. Теодор Рузвельт • 27. Вільям Говард Тафт • 28. Вудро Вільсон • 29. Воррен Гардінг • 30. Калвін Кулідж • 31. Герберт Кларк Гувер • 32. Франклін Делано Рузвельт • 33. Гаррі Трумен • 34. Дуайт Ейзенхауер • 35. Джон Фіцджеральд Кеннеді • 36. Ліндон Джонсон • 37. Річард Ніксон • 38. Джеральд Форд • 39. Джиммі Картер • 40. Рональд Рейган • 41. Джордж Герберт Вокер Буш • 42. Білл Клінтон | |
| XXI століття | ||
| XVIII століття | Джон Адамс (1789—1797) • Томас Джефферсон (1797—1801) |  |
|---|---|---|
| XIX століття | Аарон Берр (1801—1805) • Джордж Клінтон (1805—1812) • Елбридж Геррі (1813—1814) • Деніел Томпкінс (1817—1825) • Джон Колдвелл Келхун (1825—1832) • Мартін ван Бюрен (1833—1837) • Річард Ментор Джонсон (1837—1841) • Джон Тайлер (1841) • Джордж Даллас (1845—1849) • Міллард Філлмор (1849—1850) • Вільям Руфус Кінг (1853) • Джон Кебелл Брекінрідж (1857—1861) • Ганнібал Гемлін (1861—1865) • Ендрю Джонсон (1865) • Шайлер Колфакс (1869—1873) • Генрі Вілсон (1873—1875)• Вільям Елмон Вілер (1877—1881) • Честер Алан Артур (1881) • Томас Гендрікс (1885) • Леві Мортон (1889—1893) • Едлай Стівенсон (1893—1897) • Гаррет Гобарт (1897—1899) | |
| XX століття | Теодор Рузвельт (1901) • Чарлз Фербенкс (1905—1909) • Джеймс Шерман (1909—1912) • Томас Маршалл (1913—1921) • Калвін Кулідж (1921—1923) • Чарлз Доз (1925—1929) • Чарлз Кертіс (1929—1933) • Джон Гарнер (1933—1941) • Генрі Воллес (1941—1945) • Гаррі Трумен (1945) • Олбен Барклі (1949—1953) • Річард Ніксон (1953—1961) • Ліндон Джонсон (1961—1963) • Г'юберт Гамфрі (1965—1969) • Спіро Агню (1969—1973) • Джеральд Форд (1973—1974) • Нельсон Рокфеллер (1974—1977) • Волтер Мондейл (1977—1981) • Джордж Герберт Вокер Буш (1981—1989) • Ден Квейл (1989—1993) • Альберт Гор (1993—2001) | |
| XXI століття | ||