Джуліо Дуе — Вікіпедія

Джуліо Дуе
італ. Giulio Douhet
Народження	30 травня 1869(1869-05-30)[1][2][…] Казерта, Кампанія, Італія[4]
Смерть	15 лютого 1930(1930-02-15)[4][1][…] (60 років) Рим, Італія[4]
Поховання	Кампо Верано
Країна	Королівство Італія
Освіта	Туринський політехнічний університет
Звання	генерал і генерал-майор
Війни / битви	Перша світова війна
Джуліо Дуе у Вікісховищі

Джуліо Дуе (італ. Giulio Douhet; 30 травня 1869, Казерта — 15 лютого 1930, Рим) — італійський генерал, військовий теоретик. Розвивав теорію повітряної війни, висунув ідею проведення масованих бомбардувань міст супротивника з метою морального тиску і примусу до капітуляції.

З 1882 року служив в армії в артилерійських частинах. Закінчив артилерійсько-інженерне училище в Турині і академію генштабу. У 1912—1915 роках служив у ВПС. У травні 1915 року — начальник штабу міланської дивізії. У 1915 році запропонував застосувати 500 бомбардувальників в Першій світовій війні проти Австрії. Його план був відкинутий, а сам Дуе за критику керівництва був засуджений до тюремного ув'язнення.

Після поразки італійських військ в битві при Капоретто Дуе виходить на свободу. У 1918 році Дуе призначений начальником Центрального управління авіації, але через 5 місяців він йде у відставку за власним бажанням. У 1921 році опублікована його книга про панування в повітрі. Дуе вважав, що авіація повинна грати у війні провідну роль, і авіаудари по державних і економічних центрах противника здатні привести до перемоги.

Надалі до самої смерті в 1930 році Дуе розвивав свою теорію, відстоюючи її положення в суперечках з критиками.

• Дуе // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.