Джулія Ендрюс — Вікіпедія

Джулія Ендрюс
англ. Dame Julie Elizabeth Andrews
англ. Julie Andrews
Ім'я при народженніДжулія Елізабет Веллс
Інші іменаDame Julie Andrews
Народилася1 жовтня 1935(1935-10-01) (89 років)
Волтон, Суррей
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Діяльністькіноакторка
Alma materArts Educational Schoold і Tring Park School for the Performing Artsd
Роки діяльностіз 1956 року
ЧоловікТоні Волтон (1959—1967)
Блейк Едвардс (1969—2010)
ДітиEmma Walton Hamiltond[2]
IMDbID 0000267
Нагороди та премії
Дама-Командор ордена Британської імперії

CMNS: [[commons:Category:Julie Andrews|Джулія Ендрюс
англ. Dame Julie Elizabeth Andrews]]
у Вікісховищі

Дама Джу́лія Е́ндрюс (англ. Dame Julie Elizabeth Andrews, при народженні англ. Julia Elizabeth Wells, нар. 1 жовтня 1935) — англійська співачка й акторка («Мері Поппінс», «Звуки музики»), дама-командор Британської Імперії[4]. За свою кар’єру, яка триває понад вісім десятиліть, вона отримала численні нагороди, включаючи премію «Оскар», премію BAFTA, дві премії «Еммі», три премії «Греммі» та шість премій «Золотий глобус», а також номінації на три премії «Тоні».[5]

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Наприкінці 50-х років Ендрюс із великим успіхом грала роль Елайзи Дулітл (англ. Elisa Doolitle) у Бродвейській постановці «Моєї прекрасної леді», однак у фільмі вона повинна була поступитися Одрі Гепберн, оскільки продюсери віддали перевагу відомішій актрисі. Однак, уже через кілька років, Джулія Ендрюс здобула всесвітню популярність, зігравши Мері Попінс (англ. Mary Poppins) у постановці студії Дісней. За цю роль Джулія отримала також Оскара. Наступним великим успіхом актриси став один із найвизначніших фільмів 60-х років — «Звуки музики» (англ. Sound of music).

У 1970-х роках кінокар'єра Ендрюс дещо сповільнилася після комерційних невдач фільмів «Зірка!» (Star! (film)[en], 1968), «Дорога Лілі» (Darling Lili[en], 1970) та «Насіння тамаринду» (The Tamarind Seed[en], 1974). І тільки на межі 1980-х років фільми з її участю Десятка[en] (1979) та «Віктор Вікторія» (1982) знову мали комерційний успіх і належну оцінку критиків.

У новому тисячолітті кар'єра акторки знайшла своє продовження у фільмах «Шрек» і «Щоденники принцеси» (англ. The Princess Diaries) та їхніх продовженнях. У 2010 році озвучила роль матері Ґрю у фільмі «Нікчемний я».

Нагороди

[ред. | ред. код]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

та ін.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Lundy D. R. The Peerage
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #118992406 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. Титул аналогічний титулу лицаря у чоловіків
  5. Julie Andrews - Awards. IMDb (амер.). Процитовано 2 серпня 2024.