Джіма Юлія Валентинівна — Вікіпедія

Юлія Джима
Юлія Валентинівна Джима
Загальна інформація
Національністьукраїнка
Громадянство Україна[1]
Місце проживанняКиїв
Народження19 вересня 1990(1990-09-19) (34 роки)
Київ
Зріст168 см
Вага58 кг
БатькоДжима Валентин Іванович
Спорт
КраїнаУкраїна Україна
Вид спортубіатлон
Нац. збірназбірна України
ТренериУрош Велепець, Надія Бєлова
Участь і здобутки
Світові змагання0 х 2 х 3 х
Регіональні змагання5 х 2 х 2 х
Олімпійські ігри1 х 0 х 0 х
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Заслужений майстер спорту України
Заслужений майстер спорту України
Зимові Олімпійські ігри
Золото Сочі 2014 естафета
Чемпіонати світу
Срібло Нове Место-на-Мораві 2013 естафета 4×6 км
Срібло Гохфільцен 2017 естафета 4×6 км
Бронза Естерсунд 2019 естафета 4×6 км
Бронза Антерсельва 2020 естафета 4×6 км
Бронза Поклюка 2021 естафета 4×6 км
Чемпіонат Європи з біатлону
Золото Ріднау-валь-Ріданна 2011 естафета 4x6 км
Золото Брезно-Осрбліє 2012 естафета 4×6 км
Золото Отепя 2015 естафета 4x6 км
Золото Душники-Здруй 2017 спринт 7,5 км
Золото Раубичі 2020 змішана естафета
Срібло Бансько 2013 спринт 7,5 км
Срібло Душники-Здруй 2017 переслідування 10 км
Бронза Бансько 2013 естафета 4x6 км
Літні чемпіонати світу
Срібло Отепяе 2016 змішана естафета
Бронза Чейле-Градістей 2015 переслідування 10 км
CMNS: Джіма Юлія Валентинівна у Вікісховищі

Ю́лія Валенти́нівна Джі́ма (19 вересня 1990, Київ) — українська біатлоністка, заслужений майстер спорту України,[2] член національної збірної команди України з біатлону.

Чемпіонка зимових Олімпійських ігор 2014 у Сочі, Росія.[3]

Дворазова срібна і триразова бронзова призерка чемпіонатів світу в естафеті, багаторазова переможниця та призерка етапів кубка світу з біатлону, п'ятиразова чемпіонка Європи, призерка Кубка Європи з біатлону.

Біографія

[ред. | ред. код]

Батько спортсменки — Валентин Джима, український біатлоніст, брав участь у зимовій Олімпіаді 1994 року в Ліллегаммері.[4] 2003 року почала займатися біатлоном в столичній спортивній школі «Восход», під керівництвом тренера Олександра Кравченка.[5]

У збірній України дебютувала в сезоні 2011/2012, в складі якої взяла участь в етапі кубка світу з біатлону, який проходив у місті Обергофі. Посіла 34-те місце в спринті. Брала участь у 48-му чемпіонаті світу з біатлону. 2013 року, на етапі кубка світу в Гохфільцені, здобула перший індивідуальний подіум, — в гонці переслідування посіла 2-е місце.

На зимових Олімпійських іграх 2014 в Сочі здобула «золото» в естафеті 4×6 км (разом із Валентиною Семеренко, Вітою Семеренко та Оленою Підгрушною).[3]

Неодружена. Хобі — малювання, музика. Вивчала журналістику на факультеті іноземної філології та соціальних комунікацій Сумського державного університету[6].

Нагороджена орденами «За заслуги» III ступеня (2014)[7], «За заслуги» II ступеня (2017)[8], княгині Ольги (2021)[9].

Виступи на Олімпійських іграх

[ред. | ред. код]
Ігри Інд. гонка Спринт Персьют Масстарт Естафета Змішана естафета
Росія Сочі 2014 7 42 DNS 22 Золото —
Південна Корея Пхьончхан 2018 20 — — — 11 7
КНР Пекін 2022 10 8 13 7 7 13

Виступи на чемпіонатах світу

[ред. | ред. код]
Рік Місце проведення Інд Спр Пр МС Ест ЗМ
2012 Німеччина Рупольдінг, Німеччина — 39 48 — — —
2013 Чехія Нове Место-на-Мораві, Чехія 13 — — — 2 —
2015 Фінляндія Контіолагті, Фінляндія 38 — — — 5 11
2016 Норвегія Гольменколлен, Норвегія 22 31 9 25 5 —
2017 Австрія Гохфільцен, Австрія 9 22 23 6 2 5
2019 Швеція Естерсунд, Швеція 12 54 DNS — 3 —
2020 Італія Антерсельва, Італія 37 22 19 — 3 5
2021 Словенія Поклюка, Словенія 32 37 25 — 3 4

Виступи на чемпіонатах Європи

[ред. | ред. код]
Рік Місце проведення Інд Спр Пр Ест ЗМ
2010* Естонія Отепя, Естонія 9 22 14 — 7
2011 Італія Ріднау-Валь-Ріданна, Італія 30 19 14 1 —
2012 Словаччина Брезно-Осрбліє, Словаччина 15 25 18 1 —
2013 Болгарія Бансько, Болгарія DNS 2 18 3 —
2015 Естонія Отепя, Естонія 9 10 15 1 —
2017 Польща Душники-Здруй, Польща — 1 2 — 3
2020 Білорусь Раубичі, Білорусь — DNS — — 3

[*] — юніорські змагання

Чемпіонати світу серед юніорів

[ред. | ред. код]
Рік Місце проведення Вік Інд Спр Пр Ест
2008 Німеччина Рупольдинг, Німеччина U19 31 61 — —
2009 Канада Кенмор, Канада U19 12 24 17 4
2010 Швеція Турсбю, Швеція U21 44 41 DNS —
2011 Чехія Нове Место-на-Мораві, Чехія U21 4 35 25 5

Кар'єра в Кубку світу

[ред. | ред. код]

Першим роком Юлії в біатлоні став 2003 рік, а починаючи з 2009 року вона почала виступати за національну збірну України з біатлону. Вперше виступила на етапах Кубка світу в 2012 році.

  • Дебют в кубку світу — 4 січня 2012 року в естафеті в Німеччина Обергофі — 8 місце.
  • Перше попадання в залікову зону — 6 січня 2012 року в спринті в Німеччина Обергофі — 34 місце.
  • Перше попадання на розширений подіум — 5 січня 2013 року в спринті в Німеччина Обергофі — 6 місце.
  • Перший подіум — 8 грудня 2012 року в естафетній гонці в Австрія Гохфільцені — 2 місце.
  • Перший особистий подіум — 9 грудня 2013 року в гонці переслідування в Австрія Гохфільцені — 2 місце.
  • Перша перемога — 3 січня 2013 року в естафетній гонці в Німеччина Обергофі.
  • Перша особиста перемога — 6 грудня 2018 року в індивідуальній гонці в Словенія Поклюці.
  • Всього сезонів — 9
  • Найвищі місця в рейтингу — 8 (сезон 2016-17); 11 (сезон 2017-18)
  • Індивідуальних перемог — 1
  • Всього перемог — 4
  • Індивідуальних подіумів — 6 (1 золотих, 2 срібних, 3 бронзових)
  • Всього подіумів — 24 (4 золотих, 10 срібних, 10 бронзових)

Місця в кубках світу

[ред. | ред. код]

Подіуми на етапах кубків світу

[ред. | ред. код]
Сезон Індивідуальна Спринт Переслідування Мас-старт Загальний залік
Позиція (очки) Позиція (очки) Позиція (очки) Позиція (очки) Позиція (очки)
2011-12 — (0) 48 (55) 68 (11) — (0) 60 (66)
2012-13 21 (45) 20 (167) 38 (51) 36 (26) 30 (289)
2013-14 18 (38) 28 (127) 20 (131) 36 (26) 18 (379)
2014-15 15 (67) 34 (101) 21 (123) 31 (37) 24 (328)
2015-16 17 (54) 15 (171) 13 (168) 14 (101) 13 (494)
2016-17 8 (74) 13 (188) 9 (215) 4 (161) 8 (632)
2017-18 2 (91) 12 (174) 17 (126) 19 (92) 11 (483)
2018-19 7 (89) 49 (52) 59 (26) 38 (21) 37 (187)
2019-20 10(85) 41(68) 37(40) 43(12) 36(205)
2020-21 4(85) 35 (72) 27 (61) 2 (31) 23 (258)

Статистика кубка світу

[ред. | ред. код]
Сезон Місце проведення Змагання Результат
2012-13 Австрія Гохфільцен, Австрія Естафета 2
2012-13 Чехія Нове Место-на-Мораві, Чехія Естафета 2
2012-13 Німеччина Обергоф, Німеччина Естафета 1
2012-13 Чехія Нове Место, Чехія — ЧС Естафета 2
2012-13 Росія Сочі, Росія Естафета 2
2013-14 Австрія Гохфільцен, Австрія Естафета 1
2013-14 Австрія Гохфільцен, Австрія Переслідування 2
2013-14 Франція Анесі — Ле Гран Борнан, Франція Естафета 2
2013-14 Німеччина Рупольдінг, Німеччина Естафета 3
2014-15 Італія Антхольц — Антерсельва, Італія Естафета 3
2014-15 Чехія Нове Место-на-Мораві, Чехія Супер-мікст 3
2015-16 Австрія Гохфільцен, Австрія Естафета 3
2015-16 Німеччина Рупольдінг, Німеччина Естафета 1
2015-16 США Преск-Айл, Сполучені Штати Америки Естафета 2
2016-17 Словенія Поклюка, Словенія Естафета 3
2016-17 Австрія Гохфільцен, Австрія — ЧС Естафета 2
2017-18 Швеція Естерсунд, Швеція Індивідуальна гонка 3
2017-18 Швеція Естерсунд, Швеція Спринт 3
2017-18 Австрія Гохфільцен, Австрія Естафета 2
2017-18 Норвегія Гольменколлен, Норвегія Спринт 3
2018-19 Словенія Поклюка, Словенія Індивідуальна гонка 1
2018-19 Швеція Естерсунд, Швеція — ЧС Естафета 3
2019-20 Швеція Естерсунд, Швеція Індивідуальна гонка 2
2019-20 Італія Антерсельва, Італія — ЧС Естафета 3
2020-21 Італія Антерсельва, Італія Індивідуальна гонка 2
2020-21 Словенія Поклюка, Словенія — ЧС Естафета 3
2020-21 Чехія Нове Место-на-Мораві, Чехія Спринт 2
2022–2023 Фінляндія
Контіолахті 		Австрія
Гохфільцен 		Франція
Аннесі-Ле-Гран-Борнан 		Словенія
Поклюка 		Німеччина
Рупольдінг 		Італія
Антерсельва 		Німеччина
ЧС Обергоф 		Чехія
Нове Место 		Швеція
Естерсунд 		Норвегія
Осло 		Підсумки
Інд Спр Ест Пр Спр Ест Пр Спр Пр МС Спр Пр ЗМ ОЗМ Інд Ест МС Спр Пр Ест Ест Спр Пр Спр Пр ЗМ ОЗМ Спр Пр ЗМ ОЗМ Інд МС Ест Спр Пр МС Очок Місце
DNS — — — — — — 74 — — 19 35 11 — 20 11 21 20 29 9 — — — — — — — — — — — — — — — — — — —
2020–2021 Фінляндія
Контіолахті 		Австрія
Гохфільцен 		Німеччина
Обергоф 		Італія
Антерсельва 		Словенія
ЧС Поклюка 		Чехія
Нове Место 		Швеція
Естерсунд 		Підсумки
Інд Спр Спр Ест Пр Спр Ест Пр Спр Пр МС Спр Пр ЗМ Спр Ест МС Інд МС Ест ЗМ Спр Пр Інд Ест МС Ест Спр Пр Спр Пр ЗМ Спр Пр МС Очок Місце
10 60 66 — — 22 7 43 40 23 — 10 14 10 24 8 — 2 10 8 4 37 25 32 3 — 4 2 6 5 15 5 41 DNS 12 445 17
2019–2020 Швеція
Остерсунд 		Австрія
Гохфільцен 		Франція
Аннесі 		Німеччина
Обергоф 		Німеччина
Рупольдінг 		Словенія
Поклюка 		Італія
ЧМ Антерсельва 		Чехія
Нове Место 		Фінляндія
Контіолахті 		Норвегія
Гольменколлен[10] 		Підсумки
ЗМ Спр Інд Ест Спр Ест Пр Спр Пр МС Спр МС Ест Спр Ест Пр Інд ЗМ МС ЗМ Спр Пр Інд ОЗМ Ест МС Спр Ест МС Спр Пр ЗМ Спр Пр МС Очок Місце
— — 2 4 55 4 DNS 38 23 — 16 — 6 29 6 DNF 14 DSQ 25 5 22 19 37 — 3 — 32 4 — 53 DNS — — — — 205 36
2018–2019 Словенія
Поклюка 		Австрія
Гохфільцен 		Чехія
Нове Место 		Німеччина
Обергоф 		Німеччина
Рупольдінг 		Італія
Антерсельва 		Канада
Кенмор 		США
Солджер Голлов 		Швеція
ЧС Остерсунд 		Норвегія
Гольменколлен 		Підсумки
ЗМ Інд Спр Пр Спр Пр Ест Спр Пр МС Спр Пр Ест Спр Ест МС Спр Пр МС Інд Ест Спр Пр ЗМ ЗМ Спр Пр Інд Ест МС Спр Пр МС Очок Місце
— 1 20 24 — — — 41 49 20 68 — 8 73 — — — — — 41 13 10 32 6 — 54 DNS 12 3 - — — — 187 37
2017–2018 Швеція
Остерсунд 		Австрія
Гохфільцен 		Франція
Ле-Гран-Борнан 		Німеччина
Обергоф 		Німеччина
Рупольдінг 		Італія
Антхольц 		Південна Корея
Олімпійські ірги Пхьончхан 		Фінляндія
Контіолахті 		Норвегія
Осло 		Підсумки
ЗМ ОЗМ Інд Спр Пр Спр Пр Ест Спр Пр МС Спр Пр Ест Інд Ест МС Спр МС Ест ЗМ Спр Пр Інд Ест МС Спр МС Ест Спр Пр Ест ЗМ Очок Місце
— — 3 3 21 20 6 2 27 DNS 7 42 13 5 4 11 18 DNS 28 — 7 — — 20 11 — 4 14 — 3 5 8 — 483 11
2016–2017 Швеція
Остерсунд 		Словенія
Поклюка 		Чехія
Нове Место 		Німеччина
Обергоф 		Німеччина
Рупольдінг 		Італія
Антхольц 		Австрія
ЧС Гохфільцен 		Південна Корея
Пхьончхан 		Фінляндія
Контіолахті 		Норвегія
Холменколен 		Підсумки
ЗМ ОЗМ Інд Спр Пр Спр Пр Ест Спр Пр МС Спр Пр МС Ест Спр Пр Інд МС Ест ЗМ Спр Пр Інд Ест МС Спр Пр Ест Спр Пр ОЗМ ЗМ Спр Пр МС Очок Місце
10 — 20 21 9 28 11 3 34 13 19 15 15 5 4 11 43 20 10 4 5 22 23 9 2 6 6 7 7 34 26 — — 13 11 10 632 8
2015–2016 Швеція
Остерсунд 		Австрія
Гохфільцен 		Словенія
Поклюка 		Німеччина
Рупольдінг 		Німеччина
Рупольдінг 		Італія
Антхольц 		Канада
Канмор 		США
Преск-Айл 		Норвегія
ЧС Холменколен 		Росія
Ханти-Мансійськ 		Підсумки
ОЗМ ЗМ Інд Спр Пр Спр Пр Ест Спр Пр МС Спр Пр МС Інд Ест МС Спр Пр Ест Спр МС ОЗМ ЗМ Спр Пр Ест ЗМ Спр Пр Інд Ест МС Спр Пр МС Очок Місце
7 — 18 13 28 7 6 3 19 22 18 8 8 11 29 1 7 15 DNS — 83 — 6 — 41 44 2 — 31 9 22 5 25 26 9 — 494 13
2014–2015 Швеція
Остерсунд 		Австрія
Гохфільцен 		Словенія
Поклюка 		Німеччина
Обергоф 		Німеччина
Рупольдінг 		Італія
Антхольц 		Чехія
Нове Место 		Норвегія
Холменколен 		Фінляндія
ЧС Контіолахті 		Росія
Ханти-Мансійськ 		Підсумки
ЗМ Інд Спр Пр Спр Ест Пр Спр Пр МС Ест Спр МС Ест Спр МС Спр Пр Ест ОЗМ ЗМ Спр Пр Інд Спр Ест ЗМ Спр Пр Інд Ест МС Спр Пр МС Очок Місце
— 15 64 — 18 7 9 60 34 24 — — — — — — 30 20 3 3 — 18 7 6 19 6 11 — — 38 6 — 19 14 18 238 21
2013–2014 Швеція
Остерсунд 		Австрія
Гохфільцен 		Франція
Анесі 		Німеччина
Обергоф 		Німеччина
Рупольдінг 		Італія
Антхольц 		Росія
ОІ Сочі 		Словенія
Поклюка 		Фінляндія
Контіолахті 		Норвегія
Холменколен 		Підсумки
ЗМ Інд Спр Пр Спр Ест Пр Ест Спр Пр Спр Пр МС Ест Інд Пр Спр Пр Ест Спр Пр Інд МС ЗМ Ест Спр Пр МС Спр Спр Пр Спр Пр МС Очок Місце
— 41 14 — 5 1 2 2 15 14 DNF — 8 3 6 6 — — — 42 DNS 7 23 — 1 31 30 9 35 23 40 65 — 24 379 18
2012–2013 Швеція
Остерсунд 		Австрія
Гохфільцен 		Словенія
Поклюка 		Німеччина
Обергоф 		Німеччина
Рупольдінг 		Італія
Антхольц 		Чехія
ЧС Нове Место 		Норвегія
Холменколен 		Росія
Сочі 		Росія
Ханти-Мансійськ 		Підсумки
ЗМ Інд Спр Пр Спр Пр Ест Спр Пр МС Ест Спр Пр Ест Спр МС Спр Пр Ест ЗМ Спр Пр Інд Ест МС Спр Пр МС Інд Спр Ест Спр Пр МС Очок Місце
— 32 28 32 15 DNS 2 33 30 — 1 6 30 7 28 — 35 DNS 5 9 — — 13 2 — — — — 27 19 2 15 23 15 289 30
2011–2012 Швеція
Остерсунд 		Австрія
Гохфільцен 		Австрія
Гохфильцен 		Німеччина
Обергоф 		Чехія
Нове Место 		Італія
Антхольц 		Норвегія
Холменколен 		Фінляндія
Контіолахті 		Німеччина
ЧС Рупольдінг 		Росія
Ханти-Мансійськ 		Підсумки
Інд Спр Пр Спр Пр Ест Спр Пр ЗМ Ест Спр МС Інд Спр Пр Спр Ест МС Спр Пр МС ЗМ Спр Пр ЗМ Спр Пр Інд МС Ест Спр Пр МС Очок Місце
— — — — — — — — — 8 34 — — — — — — — — — — — 19 33 — 39 48 — — — 17 38 — 60 60


Місця Індивід. Спринт Персьют Мас-старт Естафета Разом
1 1 0 0 0 4 5

2 2 1 1 0 7 11

3 1 2 0 0 8 11

Чільна 10 10 12 13 9 42 86

В очках 25 55 44 17 46 187

Стартів 27 75 49 17 46 214

Станом на: 14 серпня 2021

Статистика стрільби

[ред. | ред. код]
№ п/п Сезон Загальна[11] Індивідуальна гонка Спринт Гонка переслідування Мас-старт Естафета
1 2011-2012 84,2  (96/114) 0,0  (0/0) 97,5  (39/40) 78,3  (47/60) 0,0  (0/0) 71,4  (10/14)
2 2012-2013 87,7  (279/318) 91,7  (55/60) 91,3  (73/80) 78,8  (63/80) 90,0  (18/20) 89,7  (70/78)
3 2013-2014 86,3  (314/364) 88,3  (53/60) 83,8  (67/80) 84,0  (84/100) 87,5  (70/80) 90,9  (40/44)
4 2014-2015 88,5  (293/331) 91,7  (55/60) 84,3  (59/70) 95,0  (95/100) 87,5  (35/40) 80,3  (49/61)
5 2015-2016 88,1  (406/461) 86,7  (52/60) 82,2  (74/90) 90,7  (127/140) 91,3  (73/80) 87,9  (80/91)
6 2016-2017 84.1 (430/511) 78.3 (47/60 83.3 (75/90 85.0 (153/180) 87.0 (87/100) 84.0 (68/81)
7 2017-2018 87.9 (313/356) 96.7 (58/60) 90.0 (54/60) 88.8 (71/80) 87.5 (70/80) 78.9 (60/76)
8 2018-2019 88.4 (228/258) 95.0 (57/60) 88.3 (53/60) 85.0 (51/60) 85.0 (17/20) 86.2 (50/58)
9 2019-2020 84.9 (231/272) 88.3 (53/60) 80.0 (56/70) 87.5 (35/40) 85.0 (17/20) 85.4 (70/82)
10 2020-2021 84.3 (354/420) 93.3 (56/60) 84.0 (84/100) 85.8 (103/120) 85.0 (34/40) 77.0 (77/100)

У листопаді 2015 року перемогла на змаганнях у Шушені (Норвегія) — масовий старт на дистанції 12,5 км.

У філателії

[ред. | ред. код]
Поштова марка України, 2014
  1. Поштова марка України, спецпогашення 31 січня 2014 р.[12]

Державні нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» II ст. (9 вересня 2017) — За вагомий особистий внесок у розвиток та популяризацію фізичної культури і спорту в Україні, досягнення високих спортивних результатів та багаторічну плідну професійну діяльність[13]
  • Орден «За заслуги» III ст. (23 серпня 2014) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[14]
  • Орден княгині Ольги III ст. (8 березня 2021 року) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, зразкове виконання службового обов'язку та багаторічну сумлінну працю[9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.sports-reference.com/olympics/friv/birthplaces.cgi?id=13376
  2. ↑ Студентка СумДУ Юлія Джіма стала Заслуженим майстром спорту України. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 15 грудня 2015.
  3. ↑ а б Сочі-2014. Біатлон. У жіночій естафеті збірна України взяла "золото". Чемпіон. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 24 березня 2018.
  4. ↑ Юлия ДЖИМА: «Мама болела за Пуаре, а я за Бьорндалена». Архів оригіналу за 10 січня 2017. Процитовано 27 січня 2017.
  5. ↑ Шаховец, Денис. Вічно молода чемпіонка. Чи зможе Джима повернутися на біатлонний олімп?. Спорт.ua (укр.). Процитовано 20 вересня 2020.
  6. ↑ Юлія Джіма виграла чемпіонат Європи. Архів оригіналу за 30 січня 2017. Процитовано 27 січня 2017.
  7. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2014 року № 676/2014 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  8. ↑ Указ Президента України від 4 вересня 2017 року № 260/2017 «Про призначення стипендій Президента України для видатних спортсменів та тренерів України з олімпійських видів спорту»
  9. ↑ а б Указ Президента України від 8 березня 2021 року № 92/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного жіночого дня»
  10. ↑ Етап був скасований через епідемію Коронавірусу
  11. ↑ В дужках наведена кількість влучних пострілів та загальна кількість пострілів. В статистиці стрільби рахуються постріли, які здійснив біатлоніст на етапах кубка світу та чемпіонаті світу
  12. ↑ Ukrposhta: Biathlon National Team of Ukraine 2014 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]. wnsstamps.post
  13. ↑ Указ президента України № 270/2017 від 9 вересня 2017 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня фізичної культури і спорту». Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
  14. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2014 року № 676/2014 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Джіма Юлія Валентинівна
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джіма_Юлія_Валентинівна&oldid=40691308