Дзвоники — Вікіпедія

Дзвоники
Campanula cespitosa
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Айстроцвіті (Asterales)
Родина:	Дзвоникові (Campanulaceae)
Підродина:	Campanuloideae
Рід:	Дзвоники (Campanula) L., 1753
Види
див. текст
Вікісховище: Campanula

Дзвоники^[1] (Campánula) — рід виключно трав'янистих рослин з родини дзвоникових.

Латинська родова назва Campanula утворена від campanula («маленький дзвін», «дзвоник») — зменшеної форми слова campana («дзвін»).

Українські синоніми та народні назви — дзвіночки, дзвіночок, дзвонок, збанок, збаночки, збаночок, званочки, звінка(и), звінок, звоник, звонки, звоночки, келішок, колокольчик(и), колокончик, курчовать, пауки, пукалка, римщина, чоботи канячі^[1].

Багаторічні, дворічні, рідше однорічні трав'янисті рослини. Листки без прилистків, цілісні, звичайно чергові, іноді зібрані в розетки біля основи стебла. Квітки дзвоникоподібні, здебільшого актиноморфні, поодинокі або зібрані в більш-менш багатоквіткові волотеподібні або китицеподібні, рідше головчасті суцвіття або поодинокі. Чашечка п'ятироздільна, іноді з додатками у виїмках між частками. Віночок дзвоникоподібний, п'ятилопатевий, п'ятизубачтий або надрізаний. Тичинки з розширеними біля основи нитками, пиляки вільні або спочатку склеєні; коробочка відкривається дірочками з клапанами. Маточка з три-, п'ятироздільною приймочкою. Зав'язь п'яти- або тригнізда. Плід — пряма або поникла три-, п'ятигнізда коробочка, що відкривається отворами вгорі або біля основи.

Рід є найчисельнішим у родині (понад 200 видів). Багато представників цього роду росте в гірських областях Кавказу і Середньої Азії. Деякі види дзвоників, наприклад дзвоники середні з великими білими або рожевими квітками, розводять як декоративні.

В Україні відомо 21 вид дзвоників.^[2] У дикому стані в лісах рівнинної частини України також поширені дзвоники широколисті — з великими ясно-фіолетовими квітками; дзвоники скупчені, в яких квітки зібрані у верхівкові головчасті суцвіття. Кілька гірських видів поширені в Карпатах, зокрема дзвоники альпійські — невисокий дворічник, що росте на кам'янистих місцях, дзвоники карпатські — багаторічна рослина гірських вапнякових скель, дзвоники круглолисті тощо.

• Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. «Ботаніка вищих рослин» с. 341;

• Дзвоники // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Дзвіночок // Енциклопедія рослин садових та кімнатних : довідкове видання / уклад. С. В. Ануфрієва. — Донецьк : Глорія Трейд, 2013. — С. 73. — 224 с.
• Дзвіночок // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 92. — ISBN 978-966-08-4940-2.