Директор міліції — Вікіпедія

Директор міліції
ГУРСМ/НКВС
Петлиці/Нашивки Радянські спеціальні звання міліції
Існування 1936-1943
Категорія звань Вищій начальницький склад
ГУРСМ НКВС СРСР Директор міліції
ГУДБ НКВС СРСР Комісар державної безпеки 2-го рангу
1935-1945
Війська НКВС Відсутнє[1]
Сухопутні війська/Флот Командарм 2-го рангу
Флагман флоту 2-го рангу
1935-1940

Директор міліції - спеціальне звання вищого начальницького складу міліції (ГУРСМ) НКВС і МВС СРСР в 1936 - 1943 роках.

Дорівнювало комісарові державної безпеки 2-го рангу в ГУДБ НКВС СРСР, командармові 2-го рангу в РСЧА і флагманові флоту 2-го рангу в РСЧФ.

Це спеціальне звання за рангом знаходилося нижче відголовного директора міліції і вище від інспектора міліції.

Історія звання

[ред. | ред. код]

Постановою ЦВК СРСР і РНК СРСР від 26 квітня 1936 року наказом НКВС № 157 від 5 травня 1936 року для начальницького складу органів робітничо-селянської міліції НКВС СРСР були введені персональні спеціальні звання, серед спеціальних звань вищого начальницького складу міліції було звання «директор міліції».

9 лютого 1943 року, Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про звання начальницького складу органів НКВС і міліції» замість спеціальних звань в РСМ були введені нові, які у середнього та старшого начальницьких складів співпадали з військовими званнями. Для вищого начальницького складу були введені особливі спеціальні звання комісарів міліції 1, 2 та 3 рангів. Замість спеціального звання директора було введено спеціальне звання комісар міліції 2-го рангу.

Знаки розрізнення

[ред. | ред. код]

У 1931 році в міліції для позначення посадових розрядів вводиться система знаків розрізнення посадових рангів подібна до армійської, замість попередньої своєрідної системи побудованої на використанні на петлицях певної кількості «геральдичних щитів». В новій системі молодший командний склад позначався певною кількістю трикутників на петлицях, середній командний та начальницький склад — квадратів («кубарів»), старший командний та начальницький склад — прямокутників («шпал»), вищий командний та начальницький склад — ромбів. В 1936 році в РСМ НКВС вводяться персональні спеціальні звання, а також повністю змінюються знаки розрізнення. На петлицях начальницького складу з’являються просвіти, кількістю відповідною до складу носія. Середній начальницький склад мав по одному просвіту, старший – два, вищий – три просвіта. Також на петлицях, в залежності від звання розташовувалися сріблясті п’ятипроменеві зірочки. Директор міліції мав на петлицях з трьома просвітами по три зірочки.

З 1939 року, коли в міліції були введені знаки розрізнення армійського зразка, директор міліції отримує на бірюзові петлиці з червоними кантами по чотири сині ромби. Ці знаки розрізнення (за винятком службових кольорів) співпадали зі знаками розрізнення армійського командарму 2-го рангу. Слід зауважити, що в 1931-1936 роках, відповідні знаки розрізнення були у 13-го (найвищого) рангу працівників міліції.

Носії

[ред. | ред. код]

Дане звання носили чотири людини (всім присвоєно 11 липня 1936 року):

  • Бачинський Микола Станіславович (1894—1937), начальник Управління Робітничо-Селянської Міліції НКВС УРСР
  • Вуль Леонід Давидович (1899—1938), начальник Управління Робітничо-Селянської Міліції р Москви УНКВС Московської області
  • Маркар'ян Сергій Миколайович (1898—1937), заступник начальника Головного управління Робітничо-Селянської Міліції НКВС СРСР
  • Усов Дмитро Васильович (1888—1939), заступник начальника Головного управління Робітничо-Селянської Міліції НКВС СРСР

Всі вони були розстріляні під час сталінських репресій.

Молодше звання
Інспектор міліції

ГУРСМ НКВС

1936-1943
Директор міліції
Старше звання
Головний директор міліції

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. До 1943 року найвищим званням в ГУПВО НКВС було комкор, з 1940 року найвищим званням стало генерал-лейтенант

Джерела

[ред. | ред. код]