Дмитрієв Ігор Борисович — Вікіпедія

Дмитрієв Ігор Борисович
Дмитрієв Ігор Борисович
	Зображення
Народився	29 травня 1927; Ленінград, РСФРР, СРСР
Помер	26 січня 2008 (80 років); Санкт-Петербург, Росія
Поховання	Серафимівське кладовищеd
Громадянство	СРСР; Росія
Діяльність	актор, актор театру, кіноактор
Alma mater	Школа-студія МХАТ (1948)
Роки діяльності	з 1948
IMDb	nm0229378
	Нагороди та премії
	; Художня премія «Петрополь»d
	komedia.spb.ru/artists/dmitriev_ig.html;
	Дмитрієв Ігор Борисович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дмитрієв.

Ігор Борисович Дмитрієв (29 травня 1927, Ленінград, РРФСР, СРСР — 26 січня 2008, Санкт-Петербург, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1963). Народний артист РРФСР (1988).

Життєпис

Підлітком майбутній актор брав участь у шкільній самодіяльності, займався у піонерському ансамблі пісні і танцю Ленінградського Палацу піонерів.

У кіно дебютував у віці 12 років у картині В. Файнберга «Голос Тараса» (1940).

У вересні 1944 року вступив до Школи-студії імені В. І. Немировича-Данченка при МХАТі, до класу народних артистів СРСР Павла Володимировича Массальського та Сергія Капітоновича Блинникова. В 1948 році закінчив Школу-студію МХАТу і був прийнятий в трупу Ленінградського драматичного театру.

У 1948—1969 рр. — актор Ленінградського драматичного театру.

У 1969—1984 рр. — актор Ленінградського театру кіноактора.

У 1984—2008 рр. — актор Театру комедії імені Акімова.

З 1967 р. — кіноактор студії «Ленфільм». Зіграв близько 160 різнохарактерних ролей у фільмах, серіалах і телевиставах. Знявся у низці кінострічок українських кіностудій.

Багато працював на озвучуванні та дубляжі кінофільмів.

Помер 25 січня 2008 року у Санкт-Петербурзі на 81-му році життя. Похований 29 січня в Петербурзі на Серафимівському цвинтарі поряд з матір'ю та бабусею Тетяною Соломонівною.

Фільмографія

«Голос Тараса» (1940, польський гімназист)
«Академік Іван Павлов» (1949, студент (немає в титрах)
«Мусоргський» (1950, епізод (немає в титрах)
«Вона вас кохає» (1956, Анатолій Пильников, акомпаніатор Ухова)
«Тихий Дон» (1958, Євген Листницький, білогвардійський офіцер)
«У дні Жовтня» (1958, Олександр Блок)
«Під стукіт коліс» (1958, Василь Ковальський, культпрацівник в будинку відпочинку)
«Піднята цілина» (1959—1961, підпоручик Вацлав Августович Лят'євський)
«Чорна чайка» (1962, поранений диверсант)
«Каїн XVIII» (1963)
«Зайчик» (1964, актор)
«Гамлет» (1964, Розенкранц)
«Залп „Аврори“» (1965, Дибенко)
«Зелена карета» (1967, Микола Осипович Дюр)
«Пароль не потрібен» (1967, поручик Юрій Мордвинов)
«Микола Бауман» (1967, Василь Іванович Качалов)
«Стара, стара казка» (1968, східний принц)
«Помилка Оноре де Бальзака» (1968, Давидов; Кіностудія ім. О. Довженка)
«Старий дім» (1969, Василь Петрович, колишній декабрист)
«Один з нас» (1970, Отто Брайер)
«Любов Ярова» (1970, Єлісатов)
«Родина Коцюбинських» (1970, американський журналіст; Кіностудія ім. О. Довженка)
«Ференц Ліст. Мрії любові» (1970, князь Микола Петрович Вітгенштейн)
«Прощання з Петербургом» (1971, Великий Князь)
«Де ви, лицарі?» (1971, Кім Олексійович Єрмілов, вчений, співавтор Кресовського з наукової роботи; Кіностудія ім. О. Довженка)
«Даурія» (1971, Соломонов, осавул-каратель)
«Гойя, або Тяжкий шлях пізнання» (1971, Герцог Альба)
«Довга дорога в короткий день» (1972, Дмитро Долгін, кандидат наук; Кіностудія ім. О. Довженка)
«Останні дні Помпеї» (1972, дресирувальник Полумухін)
«Відкрита книга» (1973, Раєвський)
«Хто був нічим...» (1974, містер Фінч)
«…той стане всім…» (1975, Фінч)
«Зірка привабливого щастя» (1975, граф Лебцельтерн, австрійський посланник в Петербурзі)
«Весна двадцять дев'ятого» (1975, Груздєв, інженер; Одеська кіностудія)
«Довіра» (1975, В. Д. Бонч-Бруєвич)
«Синій птах» (1976, Задоволення Бути Чарівним)
«Туфлі із золотими пряжками» (1976, заморський детектив; Одеська кіностудія)
«Строгови» (1976, Прибиткін, слідчий)
«Під кінець літа» (1976, Антон Андрійович, син Андрія Опанасовича)
«Золота міна» (1977, Ян Карлович Поднієкс, пластичний хірург)
«Собака на сіні» (1977, граф Федеріко (вокал — Михайло Боярський)
«Як Іванко-дурник по диво ходив» (1977, Король)
«Це було в Коканді» (1977, полковник Чернишов)
«Вогняні дороги» (1977, Віктор Мединський, повітовий начальник поліції Коканда)
«Освідчення в коханні» (1977, пасажир на пароплаві)
«Ходіння по муках» (1977, О. Ф. Керенський)
«Зворотний зв'язок» (1977, Артюшкін)
«Вогняні дороги» (1977—1984, Віктор Мединський, повітовий начальник поліції Коканда)
«Ярославна, королева Франції» (1978, Халцедоній, візантієць в Києві)
«Коли йдеш – іди» (1978, спекулянт, який торгує книгами)
«Молодший науковий співробітник» (1978, к/м; Анатолій Борисович Катін)
«Клуб самогубців, або Пригоди титулованої особи» (1979, полковник Джеральдін, а також закадровий текст)
«По вулицях комод водили» (1979, Гарунський; Одеська кіностудія)
«Поема про крила» (1979, великий князь)
«Подорож в інше місто» (1979, Костя, друг Кириллова)
«Прибулець» (1979, Марзух; Кіностудія ім. О. Довженка)
«Склянка води» (1979, маркіз де Торсі)
«Шерлок Холмс і доктор Ватсон» (1979, інспектор Грегсон)
«Блакитний карбункул» (1979, Малделей)
«Кажан» (1979, Франк, директор в'язниці (співає Борис Смолкін)
«Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона» (1980, інспектор Грегсон)
«Тільки в м'юзік холі» (1980, режисер м'юзік-холу; Одеська кіностудія)
«Ідеальний чоловік» (1980, віконт де Нанжак)
«Мій тато — ідеаліст» (1980, Іван Сергійович)
«Овід» (1980, епізод; Кіностудія ім. О. Довженка)
«Скарбничка» (1980, т/ф, 2 а, Бешю, начальник поліції; Кіностудія ім. О. Довженка)
«Проданий сміх» (1981, намагнічений)
«Крєпиш» (1981, Елтон-старший)
«Сільва» (1981, князь Леопольд фон Веллергейм, батько Едвіна)
«Покровські ворота» (1982, Гліб Миколайович Орлович)
«Владивосток, рік 1918» (1982, Гірса)
«Без видимих причин» (1982, Алмазов)
«Магістраль» (1983, «Двійник»)
«Божевільний день інженера Баркасова» (1983, Юрій Крутецький)
«Анна Павлова» (1983, Лев Самойлович Бакст)
«Повернення з орбіти» (1983, попутник у поїзді; Кіностудія ім. О. Довженка)
«Біля небезпечної межі» (1983, фон Третнов, німецький аристократ)
«За синіми ночами» (1983, Храпов, московський артист, друг Кирила)
«Прохіндіада, або Біг на місці» (1984, людина в лазні)
«Макар-слідопит» (1984, англієць)
«Казки старого чарівника» (1984, перший міністр; Одеська кіностудія)
«Осінній подарунок фей» (1984, генерал)
«Виграш самотнього комерсанта» (1984, Лоретті)
«Русь споконвічна» (1985, Трибоніан)
«Сезон див» (1985, Ігор Борисович, гість-мистецтвознавець; Одеська кіностудія)
«Чоловіки є чоловіки» (1985, Василь Захарович, вчитель біології; Кіностудія ім. О. Довженка)
«Іван Бабушкін» (1985, Гондатті)
«Казкова подорож містера Більбо Беггінса, гобіта» (1985, Ґолум)
«Щасливий, хто любив…» (1986, інспектор; Кіностудія ім. О. Довженка)
«Казка про закоханого маляра» (1987, придворний лікар)
«Біле прокляття» (1987, турист з Німеччини)
«Щасливий випадок» (1987, газетчик, оповідач)
«Цирк приїхав» (1987, директор цирку, деспот і тиран, великий пройдисвіт)
«Дискжокей» (1987, епізод; Кіностудія ім. О. Довженка)
«Штани» (1988, Ілля Ілліч, актор театру)
«Стукач» (1988, Ліпков)
«Блакитна троянда» (1988, Сергій Мілевський; Укртелефільм)
«Циганський барон» (1988, Омонай, губернатор (співає Альфред Шаргородський)
«Сірано де Бержерак» (1989, Монфлері, артист театру «Бургундський готель»)
«А чи був Каротін?» (1989, Отто Грюневальд)
«Світла постать» (1989, колишній співак Бернардов; Одеська кіностудія)
«Гори димлять» (1989, барон фон Штенберг; Укртелефільм)
«Світла постать» (1989, колишній співак Бернардов; Одеська кіностудія)
«Годинникар і курка» (1989, граф Лундишев; Кіностудія ім. О. Довженка)
«Дон Сезар де Базан» (1989, дон Хосе де Сантарен, перший міністр)
«Битва трьох королів» (1990, граф Нініозо)
«Фуфель» (1990, Арвід Янович Лещенко, нумізмат; Укртелефільм)
«Коли святі марширують» (1990, Федя Барановський, директор джазового клубу)
«І чорт з нами» (1991, артист, гість фестивалю; Одеська кіностудія)
«Тартюф» (1991, Клеант)
«Чіча» (1991, Рудницький, конферансьє)
«Фатальні діаманти» (1992, дядько Володя, антиквар; Укртелефільм)
«Мушкетери двадцять років по тому» (1992, герцог Бофор; Одеська кіностудія)
«Колесо кохання» (1994, Андрій Дмитрович)
«Веселенька поїздка» (1994, Олександр Анатолійович; Росія—Україна)
«Господи, помилуй заблудлих» (1994, Казахстан—Україна)
«Поклик предків. Великий Туран» (1995, Валентин)
«Подаруй мені місячне сяйво» (2001, Едуард Сорокін, «адмірал»)
«Роксолана 3. Володарка імперії» (2003, Укртелефільм)
«Бідна Настя» (2003—2004, т/с; князь Сергій Степанович Оболенський, дядько Михайла і Наталії Рєпніних, старий друг Івана Корфа)
«Золоте теля» (2006, монархіст Федір Хворобьєв (2-а серія) та ін.

Примітки

↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312
↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ http://newsru.com/cinema/26jan2008/dmi.html

Література

Калентьева А. И. Дмитриев. Л., 1974;
Кино: Знциклопедический словарь. М., 1987. — С.126;
Всемирньїй биографический знциклопедический словарь. М., 1998. — С.247;
Кинословарь. Т.1. СПб., 2001. — С.363-364.

Портал «Біографії» Портал «Кіно»

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q130735522_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312">[http://www.imdb.com/name/nm0229378/_Person_Profile]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>-1] Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-2] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[[http://newsru.com/cinema/26jan2008/dmi.html_http://newsru.com/cinema/26jan2008/dmi.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] ttp://newsru.com/cinema/26jan2008/dmi.html

[1]

[2]

[3]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	AllMovie · CineMagia · ČSFD · Internet Movie Database · KinoPoisk.ru · Kino-Teatr.ru · The Movie Database · Шведська база даних фільмів · Europeana
Генеалогія та некрополістика	Find a Grave · Родовід
Словники та енциклопедії	Биография.ру
Нормативний контроль	BNF: 159678205 · Freebase: /m/0bbwfk · GND: 12947956X · ISNI: 0000000078515259 · LCCN: no2016146478 · SUDOC: 18879932X · VIAF: 79227960

Дмитрієв Ігор Борисович
Зображення
Народився	29 травня 1927(1927-05-29)^[1]^[2] Ленінград, РСФРР, СРСР
Помер	26 січня 2008(2008-01-26)^[3] (80 років) Санкт-Петербург, Росія
Поховання	Серафимівське кладовище^d
Громадянство	СРСР Росія
Діяльність	актор, актор театру, кіноактор
Alma mater	Школа-студія МХАТ (1948)
Роки діяльності	з 1948
IMDb	nm0229378

Нагороди та премії
Художня премія «Петрополь»^d


komedia.spb.ru/artists/dmitriev_ig.html


Дмитрієв Ігор Борисович у Вікісховищі