French
DeutschДніпровський будинок органної і камерної музики — Вікіпедія
| Дніпровський будинок органної і камерної музики | |
|---|---|
| Назва на честь: | Миколай Чудотворець |
 | |
48°28′37″ пн. ш. 34°59′09″ сх. д. / 48.476944° пн. ш. 34.985833° сх. д. | |
| Тип | церква і концертна зала |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Дніпро |
| Архітектурний стиль | еклектика з елементами неокласицизму, бароко та модерну |
| Архітектор | Г. І. Туровець |
| Будівництво | 1913 — 1915 |
| Сайт | domorgan.dp.ua |
  Дніпровський будинок органної і камерної музики (Україна) | |
 | |
 Дніпровський будинок органної і камерної музики у Вікісховищі | |
Дніпровський будинок органної і камерної музики — концертна установа у Дніпрі, розташована на проспекті Сергія Нігояна, 66, в приміщенні Свято-Миколаївського собору.
Георгій Туровець — єпархіальний архітектор Полтавської губернії розробив архітектурний проєкт Брянської церкви. Інтер'єр розробив Євстафій Костянтинович.
Брянська Миколаївська церква цегляна, крестова, з напівкруглою апсидою і гранованими камерами по кутах хреста, має п'ять куполів. Центральний купол — напівсферичний на круглому світловому барабані, перекриття інших приміщень — у формі зводу. Над кутовими камерами — гранені вежі, увінчані куполами, над західним притвором — триярусна дзвіниця.
У 1929 році із розпуском релігійної громади будинок передали Брянському заводу (нинішній Дніпровський металургійний завод).
Від 1929 року церкву використовували як будинок піонерів, спортивну школу і вугільний склад. У 1980 році споруду реконструювали й установили тут двомануальний 12-тонний механічний орган, що має 30 регістрів і 2074 труби. Інструмент виконаний на спеціальне замовлення німецькою фірмою «Зауер» з Франкфурта-на-Одері.
У 1987 році в приміщенні Собору відкрився Дніпропетровський будинок органної та камерної музики, який вдало функціонує до теперішнього часу.
У будинку органної і камерної музики проводяться міжнародні органні фестивалі, проводяться концерти органної і камерної музики, кількість відвідувачів сягає 30 тисяч слухачів у місяць. У колективі працює 70 музикантів, 4 оркестри, 4 квартети, ансамблі, 2 музичні лекторії. Це культурний осередок, що веде велику роботу з духовного збагачення мешканців Дніпра та[1][2] майже щоденно проводяться концерти.[3]
За мировою угодою, затвердженою Господарським судом Дніпропетровської області 26 серпня 2010 року, будівлю надано для проведення богослужінь громаді УПЦ МП за умов забезпечення безперешкодного функціонування Будинку органної та камерної музики.[4]
Від 14 березня 2013 року відбуваються регулярні служби в підвальному приміщенні храму.[5] [6]
Будівля постраждала в ході російського вторгнення 11 березня 2022 року. Внаслідок ворожих обстрілів уламки снаряду влучили в стіни та вікна споруди.[7]
-
Брянська (Миколаївська) церква на Миколаївському (Калініна) проспекті (світлина 1915 р.) -
Кутовий вигляд іконостасу (світлина 1915 р.) -
Іконостас (світлина 1915 р.) -
Портал та головний фасад -
Церква взимку (2019 р.) -
Кутовий вигляд
- ↑ Як Московський патріархат за участю чиновників захоплював Будинок органної музики. Архів оригіналу за 31 серпня 2011. Процитовано 24 березня 2011.
- ↑ Дніпропетровці влаштують протест, аби органну залу не віддали УПЦ МП. Архів оригіналу за 22 березня 2011. Процитовано 19 березня 2011.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 листопада 2011. Процитовано 28 березня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 квітня 2013. Процитовано 28 березня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 2 квітня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ [ https://heritage.dniprorada.gov.ua/culture/bryanska-mykolayivska-tserkva/ Брянська (Миколаївська) церква (Дніпропетровський будинок органної та камерної музики)]
- ↑ Велике російське руйнівництво: Архітектурні пам’ятки, пошкоджені війною // Bird in Flight, 18.03.2022. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022.