Добой — Вікіпедія

Місто Добой Добој/Doboj Герб Координати 44°44′00″ пн. ш. 18°08′00″ сх. д. / 44.733333333333° пн. ш. 18.133333333333° сх. д. / 44.733333333333; 18.133333333333 Країна  Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина Регіон Республіка Сербська Громада Добой Межує з сусідні нас. пункти Добой-Юг, Маглай, Добой-Істок, Дервента, Модрича, Прнявор ? Mayor of Dobojd Boris Jerinićd Дата заснування 28 червня 1415 Перша згадка 1415 Площа 648 км² Висота центру 143 м Водойма Босна, Спреча, Usorad Офіційна мова сербська мова, боснійська мова, хорватська мова (Республіка Сербська) Населення 27 498  (1991) Національний склад бошняки (40,56 %) серби (29,13 %) югослави (15,87 %) хорвати (9,87 %) Міста-побратими Целє, Чупріяd, Кавалья, Османґазіd (29 квітня 2013)[1] Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код 053 Поштовий індекс 74000 GeoNames 3294894, 3201984 OSM ↑2528145 ·R (Республіка Сербська) Офіційний сайт doboj.gov.ba Добой Добой (Боснія і Герцеговина)  Добой у Вікісховищі

Добой (сербохорв. Добој/Doboj) — місто на півночі Боснії і Герцеговини, у Республіці Сербській. Розташовано на річці Босна. Великий залізничний вузол.

Вперше Добой згадується 1415 року в одному з документів Рагузької республіки, хоча археологічні розкопки свідчать, що поселення на місці сучасного міста існувало ще у ранній кам'яній добі. У I столітті нашої ери в околицях сучасного Добоя існував римський військовий табір (каструм) і поселення (лат. Canabea). Після приходу слов'ян у VI столітті поселення стало частиною Усорської бановини.

Добойська фортеця була вперше зведена на початку XIII століття, потім розширена 1415 року; була захоплена 1476 року під тиском турків, щоб 1490 року бути знову розширеною. Фортеця надовго стала перепоною для завойовників з півночі: спочатку для угорців, а потім для імперії Габсбургів. Безліч битв відбулось в околицях Добоя, поки місто разом з усією Боснією і Герцеговиною не стало частиною Австро-Угорщини 1878 року.

Під час Першої світової війни в Добої розміщувався найбільший австрійський концентраційний табір для сербів, через який пройшло близько 46 тисяч чоловік.

За часів Другої світової війни Добой був важливим центром партизанського руху. Звільнено 17 квітня 1945 року.

Під час Боснійської війни місто, яке контролювалось сербами, обстрілював ся сербською та боснійською арміями. За результатами Дейтонських угод Добой разом із більшою частиною общини було включено до складу Республіки Сербської.

Населення общини Добой у 1971—1991 роках:

За даними перепису 1991 року в самому місті проживало 27 498 чоловік, з яких 11 154 (40,56 %) були бошняками, 8 011 (29,13 %) — сербами, 4 365 (15,87 %) оголосили себе югославами, 2 714 (9,87 %) — хорватами.

Нині переважну більшість населення міста складають серби.

Ізет Сарайлич — боснійський історик, філософ, письменник, поет та перекладач.

• 
  Добойська фортеця
• 
  Вид на місто

• doboj.gov.ba — офіційний сайт «Добой».
• http://www.tipura.com [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.]
• - Sve o Doboju [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.]
• http://www.bhtourism.ba/eng/doboj.wbsp [Архівовано 6 червня 2012 у Wayback Machine.]
• http://www.doboj.com [Архівовано 11 січня 2016 у Wayback Machine.]
• http://www.dobojskatvrdjava.rs.ba [Архівовано 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

1. ↑ https://www.osmangazi.bel.tr/tr/osmangazi/kardes-sehirler