Добрань Андрій Дмитрович — Вікіпедія

Добрань Андрій Дмитрович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження29 жовтня 1994(1994-10-29)
Гонорівка
Смерть7 лютого 2015(2015-02-07) (20 років)
Дебальцеве
ПохованняПіщанський район
Військова служба
Роки служби2014-2015
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битвиВійна на сході України
Бої за Дебальцеве
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Андрі́й Дми́трович Добрань (29 жовтня 1994 — 7 лютого 2015) — старший солдат Збройних сил України.

Життєвий шлях

[ред. | ред. код]

2010 року закінчив Гонорівську ЗОШ, 2013-го — Заболотнянське ВПТУ.

Проходив строкову військову службу в бригаді охорони Генштабу. Згодом в жовтні 2014-го після підписання контракту відбув в зону АТО, командир машини, 101-а окрема бригада охорони ГШ.

7 лютого 2015-го загинув під час обстрілу терористами з БМ-21 базового табору під Дебальцевим — осколки влучили у намет, де на той час знаходився Андрій; загинув іще один боєць.

Без Андрія лишились батьки.

Похований в селі Гонорівка.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • 4 вересня 2015-го в Гонорівській ЗОШ відкрито пам'ятну дошку Андрію Добраню
  • на честь загиблих Андрія Добраня і Сергія Кічмаренка в Студеній відкрито меморіальну дошку.

Джерела

[ред. | ред. код]