Добронравов Микола Миколайович — Вікіпедія

Добронравов Микола Миколайович
Народився22 листопада 1928(1928-11-22)
Ленінград, РСФРР, СРСР
Помер16 вересня 2023(2023-09-16)[1] (94 роки)
Москва, Росія
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьпоет, актор, письменник, поет-пісняр, автор пісень, педагог
Галузьпоезія[2], слова пісніd[2] і фільм[2]
Alma materШкола-студія МХАТ (1950)
Знання мовросійська
ЧленствоСП СРСР
Жанрвірш і пісня
БатькоQ122681495?
МатиQ122682188?
У шлюбі зОлександра Пахмутова
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «У пам’ять 850-річчя Москви» медаль «Ветеран праці»
Державна премія СРСР Премія Ленінського комсомолу
Премія Міністерства оборони Російської Федерації у галузі культури та мистецтва
IMDbID 7498319

Добронравов Микола Миколайович (рос. Добронравов Николай Николаевич; 22 листопада, 1928, Ленінград — 16 вересня 2023[3]) — радянський і російський актор, поет і драматург. Лауреат Премії Ленінського комсомолу (1978) і Державної премії СРСР (1982).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у місті Ленінград (нині Санкт-Петербург).

На початку війни 1941—1945 рр. був евакуйований у місто Горький (нині Нижній Новгород). З 1942 року мешкав у поселенні Малаховка (Московська область), де закінчив середню освітню школу із золотою медаллю[4].

1950 року закінчив Школу-студію імені Немировича-Данченко, що утримувалась при МХАТ СРСР і мала статус виші. Закінчив також Московський міський Вчительський інститут ім. В. П. Потьомкіна, але не працював за фахом.

До початку 1960-х рр. працював актором у Московському театрі юних глядачів, де брав участь у виставах радянського і тогочасного репертуара. Водночас почав пробувати себе як драматург і літератор. Разом із актором Московського ТЮГа Сергієм Гребенніковим почав заробляти на новорічних програмах для радянських дітей, для радіовистав Всесоюзного радіо, на виставах для лялькових театрів. У співавторстві з Сергієм Гребенніковим була створена п'єса «Маяк загорается» у 1960 р.

Серед створеного для радянських дітей — оповідання «Скоро канікули», «Третій не зайвий» та інші[4].

З середини 1960-х рр. цілком перейшов на літературну працю. Почав створювати тексти для радянських пісень — від неглибоких і плакатних («Главное, ребята, сердцем не стареть!», «Трус не играет в хоккей», «И вновь продолжается бой»), пісень, що оспівували і героїзували комсомол до ліричних за змістом («Твой голос», «Беловежская пуща», «Как молоды мы были»). Автор слів пісні «Киев — красное солнышко». Загальна кількість текстів для пісень сягнула чотирьох сотень (400)[4].

Погляди

[ред. | ред. код]

Підтримав анексію Криму Російською Федерацією, подякувавши за це на телекамери в Кремлі Путіну[5][6].

Був фігурантом бази даних центру «Миротворець»[7].

Друковані поетичні збірки

[ред. | ред. код]
  • «Вірші і пісні»
  • «Вірші»
  • «Сузір'я Гагаріна»
  • «Вічна тривога»
  • «Світить незнайома зірка»

Нагороди і премії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б https://www.eg.ru/showbusiness/3597082-skonchalsya-nikolay-dobronravov/
  2. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  3. Помер автор радянських хітів Микола Добронравов, який дякував Путіну за Крим, Апостроф, 17.09.2023
  4. а б в г Биография Николая Добронравова. РИА Новости. 22 листопада 2013. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 23 серпня 2015. (рос.)
  5. Бойкот російської попси. www.facebook.com (укр.). Процитовано 11 серпня 2018.
  6. Встреча с Александрой Пахмутовой и Николаем Добронравовым. Президент России (рос.). Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 11 серпня 2018.
  7. Центр «Миротворець»: Добронравов Микола Миколайович

Джерела

[ред. | ред. код]