Добрівляни (Чортківський район) — Вікіпедія

село Добрівляни
Загальний вид на село
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Заліщицька міська громада
Код КАТОТТГ	UA61060170120090968
Облікова картка	Добрівляни
Основні дані
Засноване	1440
Населення	1 980
Територія	12.440 км²
Густота населення	159.16 осіб/км²
Поштовий індекс	48605
Телефонний код	+380 3554
Географічні дані
Географічні координати	48°40′13″ пн. ш. 25°45′13″ сх. д. / 48.67028° пн. ш. 25.75361° сх. д. / 48.67028; 25.75361
Водойми	Дністер
Відстань до районного центру	2 км
Місцева влада
Адреса ради	48600, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Заліщики, вул. С. Бандери, 40
Карта
Добрівляни
Добрівляни
Мапа
Добрівляни у Вікісховищі

Добрівля́ни — село в Україні, у Заліщицькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Дністер, на півдні району за 125 км від обласного центру. До 2020 центр сільради.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Заліщицької міської громади.^[1]

Через Добрівляни до серпня 2012 року пролягав автошлях Т 2015 Заліщики — Борщів — Мельниця-Подільська.

Населення — 2002 особи (2003).

Поблизу Добрівлян виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури, культури Ноа, могильник княжої доби, збереглися земляні укріплення давніх часів.

Перша писемна згадка — 1440^[2].

У 1767 році води Дністра принесли церкву, яку в Добрівлянах встановили. Незабаром прибули люди з села у Прикарпатті та відвезли її на місце. 1780-ті під час повені ця історія повторилася; коли приїхали по церкву, її вже не розбирали.^[3]

У 1894–1896 роках у Добрівлянах була епідемія чуми.

У 1928—1929 роках тут вивчав пам’ятки трипільської культури та здійснив пробні розкопки Олег Ольжич^[4].

У 1936 р. засновано польську колонію “Сміґлова”.

До 1939 р. діяли філії товариств “Просвіта” (від 1892 р., засновники Юрко Головяник і Михайло Війтюк), “Січ”, “Луг” (від 1926 р., засновник Федір Юрійчук), “Сільський господар” (1936 р., 1-й голова Микола Клічук), “Рідна школа”, “Союз Українок” (голова Олена Клічук), а також кооператива “Надія” (бл. 1910 р., засновник Михайло Ґойман; 1936 р. відновлена під назвою “Сад”), молочарня, каса-“райфайзенка” (1908), театральний, хоровий, оркестровий, самоосвітній гуртки.

До 1939 року це був центр виноробства. Щороку тут проводили традиційне свято, «Винобрання» («Вінобранє»), на яке приїжджали з усієї тодішньої Польщі. До того ж, Заліщики славилися як кліматичний курорт із чудовими пляжами на Дністрі. Зі Львова курсував прямий поїзд до Заліщиків (тепер цієї прямої залізничної лінії немає).

1941 — село затоплене, через це німецька влада звільнила жителів від податків.

Від 5 липня 1941 р. до 18 квітня 1944 р. село – під нацистською окупацією. 1944 р. – затоплене, тому німецька влада звільнила жителів від податків. Під час німецько-радянської війни у Червоній армії загинуло 45 жителів села, 36 пропали безвісти (1944–1945). У 1944–1953 рр. за участь у національно-визвольній боротьбі ув’язнено близько 30 осіб; загинув борець ОУН і УПА Микола Довганик (1926 р. н.).

Серед учасників національно-визвольних змагань: зв’язкова, політв’язень Парасковія Красько-Довганик (“Груша”; 1925 р. н.), вояк УГА Гриць Слюсар (1886 р. н.);  до Юнацтва ОУН належали: Михайло Війтюк (1928 р. н.), Марія Доміна (1925 р. н.), Василь Лугофет (1928 р. н.), Анастасія Парасимчук (1922 р. н.), Ганна Романко (1919 р. н.), Марія Свіченюк (1922 р. н.), Михайло Ткачик (1921 р. н.).

У 1947 р. створено народний аматорський хор “Добровляни”; цього ж року в селі був організований колгосп. 1978–1990 рр. Добрівляни були приєднані до Заліщиків.

Назва походить від дерев, які колись часто росли на цій території. В іншій легенді йдеться про «Добру Уляну», яка зробила багато доброго для села. В її честь назвали село.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

• церква Ісуса Христа (1943),
• церква святого Димитрія Солунського (2002),
• каплиця (1991).

Неподалік від села розташовані природно-охоронні території:

• Обіжевський ботанічний заказник
• Урочище Криве
• Городоцько-Добрівлянський іхтіологічний заказник
• Відслонення п'ятої тераси Дністра

Встановлено пам'ятні знаки на честь:

• скасування панщини,
• загиблим від чуми (1896),
• на честь 1000-ліття хрещення України-Русі
• 2000-ліття народження Ісуса Христа.

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967). Насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992).

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, бібліотека, народний музей хору «Добровляни», є стадіон.

• Воронський Михайло Михайлович («Душман») — український військовик, учасник російсько-української війни^[6].
• Микола Кузняк — професор, український освітній діяч.
• Никорук Михайло Васильович— художник-різьбяр, (нар. 22 листопада 1904 - 1998).
• Іван та Р. Романки — диригенти,
• Наталя Шелепницька (Тиш) — співачка,

• Василь Верига — історик, громадський діяч, журналіст у Канаді,
• Мирослав Олійник — авіаконструктор,
• Микола Олійник — кандидат наук.

• Г. Кузняк — громадський діяч.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Добрівляни (Чортківський район)

• С. Гуцуляк, В. Олійник, В. Уніят. Добрівляни // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. — С. 510.
• Добрівляни [Текст] / О. Безгубенко, Н. Мизак, В. Олійник // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 2. — Тернопіль, 2014. — С. 168—169 : фот.
• Dobrowlany (4) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 79. (пол.). — S. 79. (пол.)

Фотогалерея

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.