Довжина когерентності надпровідника — Вікіпедія
Довжина когерентності надпровідника - характерна довжина, на якій хвильова функція (параметр порядку) надпровідника суттєво змінюється. Зазвичай довжина когерентності позначається . Разом із лондонівською глибиною проникнення вона складає пару основних характеристик надпровідника при макроскопічному феноменоголічному описі.
В рамках теорії Гінзбурга-Ландау довжина когерентності визначається як
- ,
де - зведена стала Планка, - маса електрона, - параметр, який входить у рівняння Гінзбурга-Ландау. В області поблизу критичної температури температурна залежність параметра задається рівнянням
- ,
де - температура, - критична температура, - певний коефіцієнт пропорційності.
Теорія Гінзбурга-Ландау застосовна тоді, коли довжина когерентності набагато більша від характерних розмірів куперівської пари . Така вимога виконується поблизу фазового переходу до нормального стану.
- Е.М. Лифшиц, Л.П. Питаевский (1978). Теоретическая физика. IX. Статистическая физика, часть 2. Теория конденсированого состояния (російська) . Москва: Наука.
{{cite book}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|пубрік=
,|посилання=
,|глава=
,|пубдата=
,|авторлінк=
,|лінк=
,|главалінк=
та|пубмісяць=
(довідка)