Довірче управління — Вікіпедія

Дові́рче управлі́ння — цивільно-правові відносини, що виникають між довірителем і довіреною особою стосовно здійснення довірчих операцій (представницької діяльності) з об'єктом довірчого управління від імені, за рахунок та в інтересах довірителя. Ризики випадкової загибелі майна, а також ризики можливих збитків від довірчого управління майном несе довірена особа.

Майно, передане в довірче управління, підлягає поверненню довірителю після закінчення дії довірчого договору без зміни форми такого майна, якщо інше не передбачено законом.

Девелопмент (довірче управління нерухомістю, що здається в оренду)

Сутність довірчого управління полягає в тому, що господар, який бажає здати свою квартиру в оренду, перекладає усі турботи на ріелтерів. За звичайним найманням агентство виступає як посередник, в обов'язок якого входить лише пошук наймача. При довірчому управлінні обов'язки агентства значно ширші, певний перелік послуг якого залежить від побажань господаря. Компанія не тільки займається пошуком орендаря, розробляє й укладає з ним договір, але й одержує щомісячну орендну плату, переказує її довірителеві (хазяїнові квартири), контролює виконання договірних зобов'язань з боку орендаря, здійснює своєчасну оплату комунальних платежів, контролює оплату телефонних рахунків і т. ін.

Закон України «Про довірче управління майном»

[ред. | ред. код]

Зараз зазначений закон існує лише у вигляді проекту поданого на розгляд у Верховну раду України.

Відносини щодо управління майном врегульовано лише главою 70 Цивільного кодексу України та Декретом КМУ "Про довірчі товариства" №23-93 від 17.03.1993р.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]