Додредноути типу «Брауншвейг» — Вікіпедія

Додредноут типу «Брауншвейг» «Лотрінген» проходить Кільським каналом
Проєкт
Оператори:	•Кайзерліхе Маріне
Попередник:	Додредноути типу «Віттельсбах»
Наступник:	Додредноути типу «Дойчланд»
Будівництво:	1901–1906
У експлуатації:	1904–1960
Заплановано:	5
Побудовано:	5
Віддано на брухт:	5
Основні характеристики
Тип:	Додредноут
Водотоннажність:	14 167 т. (повна)
Довжина:	127,7 м.
Ширина:	22,2 м
Осадка:	8,16 м.
Двигуни:	три парові машини потрійного розширення
Швидкість:	18,7 вузлів
Екіпаж:	35 офіцерів, 708 матросів і старшин
Озброєння:	2 x 2 280-мм гармати 14 x 170-мм гармат 14 x 88-мм гармат 6 x 450-мм торпедні апарати
Бронювання:	Пояс - 250 мм Башти головного калібру - 50-250 мм Башти допоміжного калібру - 50-150 мм Палуба - 40 мм Бойова рубка - до 300 мм

Лінкори типу «Брауншвейг» являли собою групу з п'яти додредноутів німецького Кайзерліхмаріне (Імперського флоту), побудованих на початку 1900-х років. Вони були першим класом лінійних кораблів, передбачених Другим військово-морським законом, великої програми розширення військово-морського флоту. Тип складався з п’яти кораблів — «Брауншвейг», «Ельзас», «Гессен», «Пройсен» і «Лотрінген».

У порівннянні з попередниками - з типом «Віттельсбах» кораблі «Брауншвейг» встановив більш потужне озброєння 280 мм, не 240 мм гармати головного калібру, та 170 у порівнянні 150 мм допоміжного. Менш ніж через два роки після того, як перші кораблі цього типу надійшли на озброєння, їх зробила морально застарілими поява британського «Дредноута».^[1]

На початку своєї кар'єри п'ять кораблів служили в II бойовій ескадрі, флагманом якої був «Пройсен». Флот був зайнятий в основному регулярними навчаннями в мирний час і закордонними візитами. У 1912 році «Брауншвейг» був поміщений у резерв, а наступного року до нього приєднався «Ельзас».

«Лотрінген» і «Гессен» планувалося вивести з експлуатації в 1914 році, але спалах Першої світової війни в липні завадив цьому, і вони залишилися на службі Флоту відкритого моря. Вони та «Пройсен» брали участь в операціях флоту в перші два роки війни, тоді як «Брауншвейг» і «Ельзас» були направлені на Балтику з IV бойовою ескадрою, де вони взяли участь у бою у Ризькій затоці в серпні 1915 року, де протистояли російському додредноуту «Слава».^[2] «Гессен» брав участь у Ютландській битві в травні 1916 року і на короткий час вступив у бій британськими лінійними крейсерами наприкінці битви.^[3] Усі п’ять кораблів були виведені з експлуатації, починаючи з 1916 року, після чого використовувалися для допоміжних функцій, зокрема як казарми та навчальні кораблі.

Після війни п'ять «Брауншвейгів» були серед основних кораблів, які новому Рейхсмаріне було дозволено утримувати за Версальським договором. «Лотрінген» і «Пройсен» були переобладнані в плавучі бази тральщиків, що розмінували мінні поля у Північному морі, які були встановлені під час війни, але інші три були модернізовані на початку 1920-х років і служили на флоті до 1930-х років.У 1931 році «Брауншвейг» і «Ельзас» були виключені зі складу флоту і були утилізовані разом з «Лотрінгеном» та «Пройсеном». «Гессен» залишався на службі до кінця 1934 року, коли його було знято з експлуатації та перетворено на радіокерований корабель-мішень. Цю функцію він виконував і під час Другої світової війни. Переданий як військовий трофей Радянському Союзу, корабель був введений в експлуатацію як «Цель» і використовувалася як мішень до 1960 року, коли його розібрали.^[4]