Доктрина Монро — Вікіпедія
Доктрина Монро | |
Дата створення / заснування | 1823 |
---|---|
Названо на честь | Джеймс Монро |
Творець | Джон Квінсі Адамс |
Місце публікації | Вашингтон |
Описано за адресою | bvpb.mcu.es/es/consulta/registro.cmd?id=451444 |
Доктрина Монро у Вікісховищі |
Доктрина Монро (англ. Monroe Doctrine) — політична доктрина США, частина сьомого Звернення до Конгресу (англ. State of the Union Affairs) тогочасного президента США Джеймса Монро (1817—1825), проголошена 2 грудня 1823 року.
У ній було визначено довготривалі цілі зовнішньої політики США. Подібно до традиції президента Джеферсона, в цій доктрині було закріплено незалежність США від європейських урядів (від «Старого світу»), було сформульовано існування двох політичних сфер (англ. two spheres), визначено принцип невтручання (англ. non-intervention) США в європейські конфлікти, запропоновано припинення всіх колоніальних кампаній в західній півкулі (англ. non-colonization).
Визначною рисою доктрини було проголошення того, що спроби подальшої колонізації або втручання у внутрішні справи держав, розташованих на обох Американських континентах, розглядатимуться США як акт агресії безпосередньо проти США та призведуть до військового втручання з їхнього боку. В той самий час доктрина містила положення про те, що США не втручатимуться у внутрішні справи існуючих колоній або європейських країн. Доктрина була проголошена в той час, коли багато з-поміж латиноамериканських держав знаходилися на межі проголошення незалежності від Іспанської імперії. А саме — доктрина народилася 2 грудня 1823 року, коли Джеймс Монро виголосив сьоме звернення до Конгресу.[1] США, приєднуючись до побоювань Великої Британії, намагалися унеможливити отримання влади над колишніми іспанськими колоніями будь-якою європейською державою.[2]
Загалом уся доктрина зводилася до трьох принципів: поділ на сфери впливу Америки та Європи; неколонізація; неінтервенція. З доктриною Монро рахувався весь світ, вона стала ідеологічною основою нового політичного порядку для решти територій Америки та змінила роль Європи в Західній півкулі.[3]
- ↑ Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 124. ISBN 978-617-7289-69-1
- ↑ Herring, George C., From Colony to Superpower: U.S. Foreign Relations Since 1776, (2008) pp. 153—155
- ↑ Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 125. ISBN 978-617-7289-69-1
- America.gov про Доктрину Монро[недоступне посилання з квітня 2019].(англ.)
- Доктрина Монро та пов'язані ресурси на сайті Бібліотеки Конгресу США [Архівовано 11 листопада 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- Фрагмент промови Монро 2 грудня 1823(англ.)
- Б. Гончар. Монро доктрина // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
- Б. Гончар. Монро доктрина // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.464 ISBN 978-966-611-818-2
- Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 124—125. ISBN 978-617-7289-69-1
- Доктрина Монро [Архівовано 15 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
Це незавершена стаття про політику США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |