French
DeutschДоля людини (оповідання) — Вікіпедія
| Доля людини | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Судьба человека | ||||
| Жанр | оповідання | |||
| Форма | оповідання | |||
| Автор | Шолохов Михайло Олександрович | |||
| Мова | російська | |||
| Написано | 1956 | |||
| Опубліковано | 1956 | |||
| Країна | .svg){kind=small} Росія | |||
| Видавництво | Q4166004? | |||
| | ||||
«Доля людини» (рос. Судьба человека) — оповідання радянського російського письменника Михайла Шолохова. Написане в 1956 році. Перша публікація — газета «Правда», номери за 31 грудня 1956 та 1 січня 1957 року[1].
З початком Великої Вітчизняної війни шоферові Андрію Соколову доводиться розлучитися з сім'єю і піти на фронт. Вже в перші місяці війни він отримує поранення і потрапляє в нацистський полон. У полоні він переживає всі скрути концтабору, проте завдяки своїй мужності уникає розстрілу і, нарешті, тікає з нього за лінію фронту, до своїх. У короткій фронтовій відпустці на малу батьківщину він дізнається, що його кохана дружина Ірина і обидві доньки загинули під час бомбардування. Він відразу ж повертається на фронт не в силах більше перебувати в рідному місті. З рідних у нього залишився лише наймолодший син-офіцер. У день перемоги Андрій одержує звістку про те, що його син загинув в останній день війни.
Після війни самотній Андрій Соколов працює в чужих краях. Там він зустрічає маленького хлопчика Ваню, що лишився сиротою. Його мати загинула, а батько пропав безвісти. Соколов запевняє хлопчика, що він його батько, і цим дає хлопчику (і собі) надію на нове життя.
Дві осиротілих людини, дві піщинки, закинуті в чужі краї військовим ураганом небаченої сили… Що чекає їх попереду? І хотілося б думати, що ця російська людина, людина незламної волі, видужає і біля батьківського плеча виросте той, хто, подорослішавши, зможе все витерпіти, все подолати на своєму шляху, якщо до цього покличе його Батьківщина.
Сюжет оповідання заснований на реальних подіях. Навесні 1946 року на полюванні Шолохов зустрів чоловіка, який повідав йому свою сумну історію. Шолохова захопила ця розповідь, і він вирішив: «Напишу розповідь про це, обов'язково напишу». Через 10 років, перечитуючи оповідання Хемінгуєя, Ремарка та інших зарубіжних письменників, Шолохов за сім днів написав оповідання «Доля людини»[2].
У 1959 році розповідь був екранізований радянським режисером Сергієм Бондарчуком, який зіграв головну роль. Фільм «Доля людини» у 1959 році був удостоєний головного призу на Московському кінофестивалі і відкрив режисерові шлях у велике кіно.
- ↑ Електронне наукове видання, присвячене творчої спадщини та біографії Михайла Олександровича Шолохова. Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017.
- ↑ Примітки до 8-го тому Зібрання творів М. А. Шолохова [Архівовано 17 листопада 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- Лейдерман Н. Л. «Монументальный рассказ» М. Шолохова // Русская литературная классика XX века. — Екатеринбург, 1996. — С. 217—245. — ISBN 5-7186-0083-X.
- Павловский А. Русский характер (о герое рассказа М. Шолохова «Судьба человека») // Проблема характера в современной советской литературе. — М.—Л., 1962.
- Ларин Б. Рассказ М. Шолохова «Судьба человека» (Опыт анализа формы). — Нева, 1959. — № 9.
- Електронна версія [Архівовано 25 вересня 2017 у Wayback Machine.](рос.)