Доманинці — Вікіпедія

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (лютий 2023)

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті.

Доманинці — колишнє село в УРСР, в Закарпатській області.

Об'єднане з містом Ужгород указом Президії Верховної Ради УРСР № 1078-ІХ від 12.07.1976

Село засноване в XIV ст. В письмових джерелах згадується під назвами Damanua, Damanya, Domonya.

В передмісті Доманинці, в урочищі Лиса Гора знайдено розрізнені знахідки доби неоліту.

Перша половина І тис. н. е. — знайдено поселення пшеворської культури.

Найдавнішими слов'янськими артефактами, що засвідчені на території Доманинців, є поселення празької культури. Для нього характерна укріплена частина, відсутність значної кількості посадського населення, обмежена кількість функцій, притаманних середньовічним містам, наприклад, торгово-реміснича.

у 30-ті роки в Доманинцях функціонувала добровільна пожежна команда, яка тренувалася під керівництвом Івана Макари й вигравала чимало змагань із пожежно-прикладних видів.

Храм Успіння пр. Богородиці. 1820.

У 1751 р. у селі була дерев'яна церква Успіння пр. богородиці, в доброму стані, з двома дзвонами, «всіми образами вигодно украшена». Запис 1735 р. у книзі «Леітургікон» свідчив, що купив її Дмитро Пастеляк, а згідно з записом 1770 p., купив книгу Ян Свурнюв і передав доманинському пароху Федору Гребинцевому.

Теперішня церква, яку споруджували впродовж 20 років (за єпархіальним списком 1915 р. датується 1798 роком, що був, можливо, початком будівництва), є типовою мурованою спорудою з бароковим закінченням вежі. З латинського напису на іконостасі випливає, що настінне малювання, а також фігури апостолів для іконостасу виконав у 1820 р. відомий художник Михайло Манкович, відбувалося це за священика Іоана Сільвая. Всі ікони перемалював художник з Галичини Антон Пилиховський у 1911 р. У 1913 р. шинґли на дахах замшили бляхою. У 1928 р. для малювання інтер'єру запросили художника з Мюнхена, що звався Курт і працював разом з дружиною, а фінансував малювання банк і епископат.

Наступного року, в неділю Мироносиць єпископ Петро Ґебей посвятив відремонтовану та розмальовану церкву. У 1920-х — 1930-х роках на прикрашення храму багато коштів пожертвувало подружжя Йосипа Сабова та Варвари Ролі. Теперішнє малювання виконано в 1956 р.

Доманинський священик Андрій Сабов (1894—1957) був заарештований органами НКВД у 1950 р. і засуджений на 25 років каторги.

Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.