Доманівський район — Вікіпедія
Частина інформації в цій статті застаріла.(липень 2020) |
Доманівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Миколаївська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( УРСР), Україна | ||||
Область: | Миколаївська область | ||||
Код КОАТУУ: | 4822700000 | ||||
Утворений: | 1924 | ||||
Ліквідований: | 19.07.2020[1] | ||||
Населення: | ▼ 25 447 (на 1.02.2016) | ||||
Площа: | 1458 км² | ||||
Густота: | 17.9 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-5152 | ||||
Поштові індекси: | 56400—56470 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Доманівка | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 7 | ||||
Селища: | 1 | ||||
Села: | 61 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Кушнір Тарас Леонідович | ||||
Голова РДА: | Шурабура Сергій Олегович[2] | ||||
Вебсторінка: | Доманівська РДА Доманівська районна рада | ||||
Адреса: | 56400, Миколаївська область, смт. Доманівка, вул. Центральна, 48 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Доманівський район у Вікісховищі |
Домані́вський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Миколаївської області України. Районний центр — смт Доманівка. 19 липня 2020 року район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи[1].
Із сходу район межує з Арбузинським та Вознесенським районом, із півдня — з Веселинівським районом, із заходу — з Одеською областю та Врадіївським районом, на півночі з Первомайським районом.
Район утворений у 1924 році.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано село Копи Миколаївської сільради Миколаївського району передати до складу Доманівського району Миколаївської області з підпорядкуванням села Володимирівській сільській Раді.[3]
Площа району — 1458 км². Відсоток від загальної території області — 6,1. Відстань від районного центру до м. Миколаєва — 130 км. Водні ресурси — на межі району протікає р. Південний Буг, а на території району р. Бакшала, Чертала, Чичиклія. У с. Маринівка, Кузнецове, Козубівка, Воля, Птиче, Щасливка, Фрунзе, Зелений Яр, Вікторівка, смт. Доманівка побудовані ставки.
Населення — 27,5 тис. чоловік. В районі селищна і 12 сільських Рад, яким підпорядковані 82 населених пункти. 12 колгоспів та 8 радгоспів обробляють 107 тис. га орної землі, 2,7 тис. га садів і виноградників. На території району — 7 промислових підприємств, 3 будівельні організації, 4 лікарні, 4 пологових будинки, 35 фельдшерсько-акушерських пунктів, 46 шкіл, Маринівське училище механізації сільського господарства, 68 бібліотек, 70 будинків культури і клубів.
Більша частина району лежить у межах Причорноморської низовини, на північній частині — відроги Подільської височини. Поверхня — хвиляста-рівнина, розчленована широкими долинами, балками. Абсолютні відмітки поверхні від 50 м у річкових долинах до 100—150 м на вододілах.
Поклади будматеріалів: граніти, вапняки. Район розташований у межах Дністровсько-Дніпровської північно-степової фізико-географічної провінції. Середня температура січня — 4-4,5, липня +22. Опадів 420—440 мм на рік, переважна їх кількість у теплий період року. Сніговий покрив нестійкий. Район належить до посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони. На півночі переважають чорноземи звичайні середньогумусні (20 % площі району), на півдні — малогумусні, по долинах річок і зниженнях — лучно-чорноземні, місцями солонцюваті ґрунти. Природна різнотравно-типчаково-ковилова рослинність збереглась мало. Площа байрачних та заплавних лісів 4,6 тис.га. Площа полезахисних смуг — 2,612 тис.га.
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 13 528 | 2956 | 1989 | 4082 | 3194 | 1263 | 44 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 15 577 | 2946 | 1824 | 3967 | 3861 | 2713 | 266 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 27205 | 93,47 % |
молдовани | 814 | 2,80 % |
росіяни | 769 | 2,64 % |
білоруси | 53 | 0,18 % |
вірмени | 47 | 0,16 % |
інші | 218 | 0,75 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 27565 | 94,71 % |
російська | 777 | 2,67 % |
молдовська | 597 | 2,05 % |
вірменська | 40 | 0,14 % |
білоруська | 24 | 0,08 % |
інші | 103 | 0,35 % |
Населення району станом на січень 2015 року налічувало 25 555 осіб, з них міського — 6 125 (власне Доманівка), сільського — 19 430 осіб[6].
В районі нараховується 125,6 тис. га сільгоспугідь, з них 105,6 тис. га ріллі та 160,5 га багаторічних насаджень. Виробництвом сільгосппродукції займається 31 сільгосппідприємство, 260 фермерських господарств та 1500 одноосібників.
Провідна галузь в районі — рослинництво зерно-технічного направлення. В основному вирощується пшениця, ячмінь, соняшник. Найбільші господарства зернового напрямку:
- ПСП «Едем» (с. Богданівка, керівник Бесараб Сергій Борисович), має в користуванні 626 га ріллі. У 2006 році отримав урожайність 42,5 ц/га ранніх зернових на площі 370 га, 20 ц/га соняшнику на площі 75 га.
- ПСП ім. Щорса (с. Царедарівка, керівник Зборовський Стефан Антонович), має в користуванні 2886 га ріллі. У 2006 році отримав урожайність 36,9 ц/га ранніх зернових на площі 1100 га, 17,6 ц/га соняшнику на площі 720 га. Вирощує також цукровий буряк.
- ПП «Урожай» (с. Володимирівка, керівник Філоненко Михайло Михайлович), має в користуванні 3612 га ріллі. У 2006 році отримав урожайність 33 ц/га ранніх зернових на площі 1480 га, 20 ц/га соняшнику на площі 660 га. Вирощує також цукровий буряк.
В районі є 5 насінницьких господарств: СЗАТ «Україна» (с. Мостове, керівник Сіроштан Олександр Васильович); ТОВ «Струмок» (с. Козубівка, керівник Родченко Леонід Миколайович); ТОВ «Меліоратор-Агро-Юг» (с. Маринівка, керівник Устінов Сергій Володимирович); ЗАТ «Мар'ївське» (с. Мар'ївка, керівник Богдан Сергій Григорович).
3 господарства займаються садівництвом та виноградарством: ТОВ «Посік-Ніка» на площі 103,8 га; ТОВ ім. Б. Хмельницького на площі 24 га; ВАТ «Племзавод „Шляховий“» на площі 32,7 га (станом на 19.12.2011 — 25 га).
Розвивається також тваринництво. Станом на 01.11.2006 року в господарствах району налічується 1308 голів великої рогатої худоби. Найбільші господарства цього напрямку: ТОВ ім. Б. Хмельницького (с. Мостове, керівник Комягіна Володимир Іванович); ДП «Лідіївський» (с. Лідіївка); СЗАТ «Україна».
Поголів'я свиней в районі становить 7623 голови. Найбільші господарства: ВАТ "Племзавод «Шляховий» (с. Маринівка, керівник Мисьєв Леонід Миколайович); ПСП ім. Суворова (с. Прибужжя, керівник Касімов Микола Павлович); СЗАТ «Україна».
Вирощуванням птиці займається ЗАТ «Мар'ївське».
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Доманівського району було створено 39 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 50,71 % (проголосували 9 895 із 19 511 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 48,65 % (4 814 виборців); Юлія Тимошенко — 10,89 % (1 078 виборців), Сергій Тігіпко — 9,73 % (963 виборців), Олег Ляшко — 7,69 % (761 виборців), Михайло Добкін — 4,86 % (481 виборців), Анатолій Гриценко — 4,12 % (408 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,49 %.[7]
У Доманівському районі на обліку перебуває 7 пам'яток архітектури, 46 — історії та 2 — монументального мистецтва
Під час Другої світової війни у жовтні 1941 року в селах Богданівка та Доманівка було створено табори знищення. Румунські окупаційні війська звозили в табір євреїв з Бессарабії, Буковини, Одеси, Східного Поділля і самої Румунії[8]. Також особливо великомасштабні страти проходили в Акмечетці (с. Прибужжя) і Мостовому.
Кількість жертв, страчених у Доманівському районі, перевищує 115 тисяч осіб[9].
У 1996 році в селі Богданівка було відкрито меморіал пам'яті жертв Голокосту.
- ↑ а б Постанова ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ // Голос України : газета Верховної Ради. — 2020. — 18 липня. — Дата звернення: 19.07.2020. — Цитата: «3. Ліквідувати: ... 14) у Миколаївській області: Арбузинський, Баштанський, Березанський, Березнегуватський, Братський, Веселинівський, Вітовський, Вознесенський, Врадіївський, Доманівський, Єланецький, Казанківський, Кривоозерський, Миколаївський, Новобузький, Новоодеський, Очаківський, Первомайський, Снігурівський райони».
- ↑ Розпорядження Президента України від 1 вересня 2020 року № 452/2020-рп «Про призначення С.Шурабури головою Доманівської районної державної адміністрації Миколаївської області»
- ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР». Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 6 листопада 2016.
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Миколаївська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 27 вересня 2021.
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 3 березня 2024.
- ↑ ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2015 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2018. Процитовано 22 червня 2016.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 3 квітня 2016.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 22 лютого 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ ОДЕССА, ВРЕМЯ ОККУПАЦИИ 1941-1944гг. www.palariev.sitecity.ru. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 22 лютого 2019.