Домченко Владислав Анатолійович — Вікіпедія

Домченко Владислав Анатолійович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження15 листопада 1977(1977-11-15)
Львів
Смерть13 лютого 2015(2015-02-13) (37 років)
Дебальцеве
ПохованняЛичаківський цвинтар
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Спеціальна міліція
Формування Батальйон "Львів"
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Владисла́в Анато́лійович До́мченко (нар. 15 листопада 1977(19771115) — 13 лютого 2015) — комбатант міліції України.

Життєвий шлях

[ред. | ред. код]

Владислав Домченко був єдиним сином у родині. Закінчив школу в селі Стрілки Старосамбірського району. У Міжрегіональному вищому професійному училищі автомобільного транспорту та будівництва м. Львова здобув професію «Слюсар з ремонту автомобілів».

Після закінчення училища понад 17 років працював у різних охоронних структурах.

У часі війни — молодший сержант міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Львів». Служив у батальйоні «Львів» з серпня 2014-го.

Загинув 13 лютого 2015-го під час виконання бойового завдання у Дебальцевому. Після артобстрілу вважався зниклим безвісти, у тому ж бою загинув Ігор Лехмінко.

У липні 2015-го ідентифікований серед загиблих. Поховання відбулося 22 липня на Личаківському цвинтарі, Поле почесних поховань № 76.

Без чоловіка лишилась дружина Оксана.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • Указом Президента України № 157/2016 від 15 квітня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • 2 грудня 2016 року на фасаді будинку школи-інтернату в селі Стрілки Самбірського району Львівщини відбулось відкриття меморіальної дошки бійцю батальйону «Львів» Владиславу Домченку.
  • 30 грудня 2016 року у Міжрегіональному вищому професійному училищі автомобільного транспорту та будівництва встановили меморіальну дошку випускнику училища Владиславу Домченку.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 15 квітня року № 157/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]