Дорошенко Володимир Карпович — Вікіпедія
Дорошенко Володимир Карпович | |
---|---|
Народження | 25 березня 1922 Вербівка, тепер Кіровоградська область |
Смерть | 18 березня 2019 (96 років) |
Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» ![]() |
Діяльність | архітектор ![]() |
Праця в містах | Львів |


Дороше́нко Володи́мир Ка́рпович (нар. 25 березня 1922, Вербівка, тепер Кіровоградської області - 18 березня 2019[1]) — архітектор. 1948 року закінчив Львівський політехнічний інститут. Працював у львівських філіалах проектних інститутів «Теплоенергопроект», «Діпроміст», «Промбудпроект» та інших. Організовував персональні виставки акварельного живопису.
- Роботи
- Промислово-складський вузол на Сигнівці, нинішня вулиця Городоцька. Будівництво розпочато в радянський час. Співавтори архітектор Л. Омельченко, інженери Б. Данилейко, В. Ізотов.[2]
- Реконструкція інтер'єру першого поверху Порохової вежі у Львові для потреб кафе. Реалізована на початку 1960-х років за проектом відібраним на конкурсі. Співавтор Володимир Блюсюк.[3]
- Реконструкція Порохової вежі у Львові для потреб Спілки архітекторів України у 1957—1963 роках за конкурсним проектом. Співавтори А. Діятян, М. Юдкін.
- Кафе «Під левом» і «Старий Львів». Обидва — 1968 року.
- Поліграфічний комбінат видавництва «Вільна Україна» на вулиці Володимира Великого (1973, співавтори Б. Гапа, В. Цариник, А. Тукало).[2]
- 9-поверховий житловий будинок на розі вулиць Стрийської і Сахарова.[4]
- Інженерно-лабораторний комплекс «Львівенерго» (1982).
- Інженерний корпус управління магістральних нафтопроводів «Дружба» на нинішньому проспекті Чорновола (1984)[5].
- Архітектурна частина низки пам'ятників. Зокрема Миколі Кузнецову у Львові (1962, скульптори Василь Власов, Валентин Подольський, С. Рукавишніков[6], архітектор Михайло Каневський[7]), Володимирові Леніну в Городку Львівської області (1974, скульптор А. Білостоцький).[8]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 березня 2022.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 215—218.
- ↑ Шуляр А. М. 45 років Львівському Будинку архітектора // Архітектурний вісник. — 2004. — № 1-2 (21). — С. 47.
- ↑ Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 234.
- ↑ Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 237.
- ↑ Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 256.
- ↑ Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 32.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 324.
- Дорошенко Володимир Карпович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 218 . — ISBN 5-88500-071-9.
- Дзядик Н. М., Липка Р. М. Перші випускники архітектурної спеціальності Львівської політехніки післявоєнного періоду (1946—1951) // Архітектурний вісник. — 2004. — № 1—2 (21). — С. 34—35.