Досєкін Василь Сергійович — Вікіпедія

Досєкін Василь Сергійович
Автопортрет фотографа з родиною
Ім'я при народженніВасиль
Народився1829[1][2]
Помер1900[1][2]
Харків, Російська імперія
ПохованняІвано-Усікновенське кладовище
Країна Російська імперія
Діяльністьвійськовий, фотограф
ДітиМарія Шатілова, Микола

Василь Сергійович Досєкін (1829—1900) — харківський фотограф 1850-х — 1890-х років. Виконав низку фотопортретів відомих людей Російської імперії, а також пейзажних знімків Харкова ІІ половини ХІХ століття.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Спадковий дворянин, підпоручик. Брав участь у Кримській війні, де був поранений. У 1856 р. направився до Харкова для лікування. У Харкові Досєкін в листопаді 1857 р. відкрив фотографічну майстерню, де робив портрети місцевих жителів, а також краєвиди міста й околиць.

Досєкін зробив серію світлин з краєвидами Харкова кінця 1850-х — початку 1860-х років. Знімки серії світло-коричневого відтінку, мають розміри 5,5 × 8 сантиметрів, робилися на твердій картонній основі. На фотографіях серії велика глибина різкості. Фотографії Досєкіна були використані у путівнику по Харкову Олександра Миколайовича Гусєва 1902 року[3] та книзі Дмитра Багалія «Історія міста Харкова за 250 років його існування»[4].

Фотомайстерня Досекіна мала популярність. Він обладнав фотокопіювальню з найсучаснішим обладнанням. Перейшов з калотипії на вологий колодій, що дозволило добитися високої якості негативів. Брав участь у фотовиставках, неодноразово нагороджувався почесними медалями.

Тройка неподалік від Юзівки

Досєкін, окрім фотостудії, також був власником цегельні, який він відкрив на початку 1873 року спільно з армійським другом — капітаном Аркадієм Івановичем Іоніним. Завод знаходився біля Саржиного Яру. Став купцем 2-ї гільдії.

У 1886 р. Досєкін відкрив фотографічну майстерню в Москві. Його син продовжував займатися фотографією у фотомайстерні батька.

Досєкін помер у травні 1900 р. 8 травня 1900 він був похований у Харкові на Івано-Усікновенському цвинтарі (нині Молодіжний парк, могила втрачена). Після смерті одна з вулиць Харкова була названа його ім'ям, (пізніше вона була перейменована на вулицю Леніна, нині — Шатилівська).

Серед портретів, виконаних Досєкіним, фотографії декабриста Андрія Розена, актриси Евлалії Кадміної, архітектора Олексія Бекетова та багатьох інших.

Родина

[ред. | ред. код]

Донька Василя Досєкіна Марія, що одружилася з лікарем Петром Шатіловим, отримала в придане великий сад з дачею. Місцевість, де він був розташований, на початку XX ст. почали називати Шатиловою дачею, або Шатилівкою.

Адреси

[ред. | ред. код]

Майстерня Досєкіна знаходилася у двоповерховому будинку на вул. Сумській, 3. Сам він жив у будинку по Сумський, 90. Марія Шатилова після одруження жила у будинку чоловіка на вул. Мироносицькій, 53.

Фотознімки

[ред. | ред. код]

Портрети відомих людей

[ред. | ред. код]

Паспарту Досєкіна

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Photographers’ Identities Catalog
  2. а б в MAK
  3. Гусев А. Н. Харьков, его прошлое и настоящее в рисунках и описаниях: Историко-справочный путеводитель. — Харьков, 1902. — 260 с.
  4. Багалей Д. И., Миллер Д. П. История города Харькова за 250 лет его существования (1655—1905). Ист. монография. — В 2-х т. — Т. 2. — Репринт. изд. — Харьков, 1993, 982 с.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Заметки к истории харьковской фотографии. Архів оригіналу за 13 грудня 2011. Процитовано 20 грудня 2007.
  • Первый фотограф. Архів оригіналу за 2 грудня 2012.