Дрогобицька область — Вікіпедія
Дрогобицька область | |
---|---|
| |
Місто | Дрогобич |
Найбільше місто | Дрогобич |
Країна | СРСР, ( УРСР) |
Регіон | Галичина |
Офіційна мова | українська, російська |
Населення | |
- повне | 853,000 (1956) |
- густота | 88.9 жителів/км² |
Площа | |
- повна | 10,4 тис. км² |
Дата заснування | 27 листопада 1939 |
Дата ліквідації | 21 травня 1959 |
- раніше відомий як | Львівське воєводство |
Дрого́бицька о́бласть — адміністративна одиниця на території УРСР у 1939—1959 роках, з центром у місті Дрогобич. Область була утворена 27 листопада 1939 року. З травня 1957 по травень 1959 року входила до складу Станіславського економічного адміністративного району. 21 травня 1959 року Дрогобицька область включена до складу Львівської області. Адміністративний центр — місто Дрогобич.
Область утворена 27 листопада 1939 року після радянської анексії західноукраїнських земель і складалася з 10-ти повітів: Дрогобицького, Жидачівського, Стрийського, Рудківського, Мостиського, Перемишльського, Лисківського (з деякими селами Сяніцького повіту), Турківського, Самбірського, Добромильського (з деякими селами Березівського повіту)[1].
17 січня 1940 Президія Верховної Ради УРСР своєю постановою скасувала повіти, натомість утворивши райони. В області нараховувалося 30 районів: Бірчанський, Бориславський (до 15 серпня 1940, включений до Дрогобицького р-ну[2]), Висоцьківський (з 11 листопада 1940 року — Боринський[3]), Добромильський, Дрогобичський (Дрогобицький), Дублянський, Жидечувський (Жидачівський), Журавновський, Комарновський, Крукенецький, Лавочнянський (з 11 листопада 1940 року — Славський[3]), Лісківський, Меденицький, Медиківський, Миколаївський, Мостиський, Ново-Стреліський (Ново-Стрілищанський), Перемишльський, Підбужський, Рудківський, Самбірський, Сколевський, Старо-Самбірський, Стрийський, Стрілківський, Судово-Вишнянський, Турківський, Устрико-Дольнівський (Нижньо-Устрицький), Хирівський, Ходорівський.
Станом на 1 січня 1941 року населення Дрогобицької області становило 1 111 000 осіб[4].
Межі області змінювалися:
- у березні 1945 року до Польщі згідно з радянсько-польським договорами відійшли:
- Бірчанський район з районним центром Бірча,
- Ліськівський район з районним центром Лісько,
- західна частина Перемишльського району (з містом Перемишль); замість Перемишльського утворений Нижанковицький район,
- 7 травня 1946 року була перейменована значна кількість сіл, сільрад і т. інш.[5]
№№ п/п | Найменування району | Найменування районного центру | ВІддаль до м. Дрогобич в км | Відомості про район | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Територія в кв. км | Кількість сільрад | Кількість міст | Кількість селищ міського типу | ||||
1 | Боринський район | село Бориня | 128 | 600 | 26 | - | - |
2 | Добромильський район | місто Добромиль | 83 | 500 | 21 | 1 | - |
3 | Дрогобицький район | місто Дрогобич | - | 600 | 31 | - | 1 |
4 | Дублянський район | село Дубляни | 33 | 300 | 25 | - | - |
5 | Жидачівський район | місто Жидачів | 63 | 300 | 22 | 1 | - |
6 | Журавнівський район | село Журавне | 105 | 300 | 24 | - | - |
7 | Комарнівський район | місто Комарне | 94 | 300 | 24 | 1 | - |
8 | Крукеницький район | село Крукениця | 71 | 200 | 22 | - | - |
9 | Меденицький район | смт Медениця | 20 | 400 | 20 | - | 1 |
10 | Медиківський район | село Медика | 189 | 200 | 12 | - | - |
11 | Миколаївський район | місто Миколаїв | 57 | 300 | 19 | 1 | 1 |
12 | Мостиський район | місто Мостиська | 179 | 300 | 21 | 1 | - |
13 | Нижанковицький район | смт Нижанковиці | 104 | 300 | 12 | - | 1 |
14 | Нижньо-Устріцький район | місто Нижньо-Устріки | 96 | 400 | 28 | 1 | - |
15 | Новострілищанський район | смт Нові Стрілища | 97 | 300 | 26 | - | 1 |
16 | Підбузький район | село Підбуж | 67 | 400 | 17 | - | - |
17 | Рудківський район | місто Рудки | 74 | 400 | 36 | 1 | - |
18 | Самбірський район | місто Самбір | 44 | 300 | 35 | - | - |
19 | Сколівський район | місто Сколе | 68 | 700 | 26 | 1 | - |
20 | Славський район | село Славське | 93 | 800 | 27 | - | - |
21 | Старосамбірський район | місто Старий Самбір | 75 | 400 | 28 | 1 | 1 |
22 | Стрийський район | місто Стрий | 31 | 600 | 49 | - | - |
23 | Стрілківський район | село Стрілки | 79 | 500 | 32 | - | - |
24 | Судово-Вишнянський район | місто Судова Вишня | 158 | 300 | 23 | 1 | - |
25 | Турківський район | місто Турка | 109 | 700 | 24 | 1 | - |
26 | Хирівський район | місто Хирів | 69 | 200 | 17 | 1 | - |
27 | Ходорівський район | місто Ходорів | 72 | 200 | 25 | 1 | - |
- 15 травня 1948 року ліквідовано Медиківський район, частина території колишнього району передана до складу Польщі.
- У 1950 р. у 18 містах і 9 смт мешкало 25 % населення області.
- 10 грудня 1951 року ліквідовано Нижньо-Устрицький район. Частина території колишнього району передана до складу Польщі відповідно до радянсько-польського договору.
- У червні 1957 року Хирівський район приєднаний до Добромильського району.
- 21 січня 1959 року ліквідовано 5 районів: Дублянський, Журавнівський, Крукеницький, Новострілищанський і Стрілківський.[7]
21 травня 1959 Дрогобицька область була включена до складу Львівської області, утворивши її південну частину. Це була остання велика зміна адіміністративно-територіального поділу України на обласному рівні. На момент скасування область складалась з 20 районів і 4 міст обласного підпорядкування (Борислав, Дрогобич, Самбір, Стрий), мала 9,6 тис. км² площі й 855,7 тис. населення.
Область очолювали:
- 1-і секретарі обкому КП(б)У-КПУ:
- Ткач Яків Микитович (1939—1941),
- Олексенко Степан Антонович (1944—1946),
- Горобець Іван Григорович (1947—1949),
- Олексенко Степан Антонович (1949—1952),
- Гапій Дмитро Гаврилович (1952—1956),
- Дружинін Володимир Миколайович (1956—1959).
Вищим представницьким органом Дрогобицької області вважалася Дрогобицька обласна рада депутатів трудящих та її керівний орган — виконавчий комітет обласної ради (облвиконком).
- Головами облвиконкому були:
- Леженко Данило Дмитрович (1939—1941 і 1944—1946),
- Кравчук Іван Юрійович (1946—1947),
- Яворський Іван Йосипович (1947—1951),
- Тарнавський Ілля Євстахійович (1951—1952),
- Яворський Іван Йосипович (1952—1957),
- Тарнавський Ілля Євстахійович (1957—1959)
- ↑ Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР». Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016.
- ↑ Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 30 (93). — 12 вересня. — С. 4.
- ↑ а б Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 51 (114). — 21 грудня. — С. 4.
- ↑ Стаття «Українці на примусових роботах у Третьому райху. Скільки їх було?» на сайті «Історична правда». Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.5.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Дрогобицької області»
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) (українською) . Київ: Українське видавництво політичної літератури. 1947. с. 133—156.
- ↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Дублянського, Журавнівського, Крукеницького, Новострілищанського і Стрілківського …»
- М. Р. Литвин. Дрогобицька область [Архівовано 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 464. — ISBN 966-00-0405-2.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 133–156.
- Довідник з історії Комуністичної партії та Радянського Союзу [Архівовано 23 травня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- «Справка о нарушении социалистической законности в Дрогобычской области партийно-советским активом»; Літопис нескореної України: Документи, матеріали, спогади. Книга ІІ. Документ № 90 [Архівовано 24 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- World Wide Historical Project: Адм.-тер. деление Дрогобычской области(рос.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |