Дулове гальмо — Вікіпедія
Ду́лове гальмо́, ду́льне гальмо — пристрій-компенсатор, призначений для зменшення сили відбою (на 25-75 %[1]) при пострілі з вогнепальної зброї за рахунок використовування частини кінетичної енергії газів, що рухаються за снарядом.
Принцип дії дулового гальма полягає у зміні напрямку і швидкості руху частини порохових газів (швидкість яких досягає 1400—1500 м/с). Це призводить до появи сили, спрямованої протилежно до руху відкітних частин. Застосування дулового гальма знижує імпульс відбою, що дозволяє або зменшити загальну масу зброї, або підвищити влучність.
Дулові гальма розрізняються за числом камер (безкамерні, одно-і багатокамерні), числом рядів бокових отворів (одно- і багаторядні), а також їхньою формою (щілинні, сітчасті та віконні). Дулові гальма за принципом дії поділяються на дулові гальма активної, реактивної та активно-реактивної дії.
Як правило, дулове гальмо використовується в конструкціях стрілецької зброї і польових гармат. У процесі пострілу дулове гальмо змінює напрямок руху порохових газів і тим самим може підсилювати гучність пострілу та яскравість спалаху. Як наслідок, в окремих видах зброї дулові гальма не використовують, в тому числі — в корабельній артилерії головного калібру; в інших видах зброї дулове гальмо навпаки є необхідним, наприклад — в протитанкових рушницях.
- ↑ Дульный тормоз (рос.)