French
DeutschДятел смугастохвостий — Вікіпедія
| Дятел смугастохвостий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самиця смугастохвостого дятла | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Veniliornis mixtus (Boddaert, 1783) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Picus mixtus Picoides mixtus | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Дятел смугастохвостий[2] (Veniliornis mixtus) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Мешкає в Південній Америці.
Довжина птаха становить 14-15 см. Забарвлення строкате, чорно-біле: верхня частина тіла чорнувата, поцяткована білими плямками, нижня частина тіла білувата, поцяткована чорними плямками. Тім'я у самців чорне, у самиць червоне. Скроні бурі[3].
Смугастохвостий дятел був описаний французьким натуралістом Жоржем-Луї Леклерком де Бюффоном в 1779 році в праці «Histoire Naturelle des Oiseaux» за зразком з Буенос-Айреса (Аргентина)[4][5]. Науково вид був описаний в 1783 році, коли голландський натураліст Пітер Боддерт класифікував його під назвою Picus mixtus[6]. Довгий час смугастохвостого дятла відносили до роду Трипалий дятел (Picoides), однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження смугастохвостий дятел був переведений до роду Дзьоган (Veniliornis)[7][8]. Він є сестринським видом по відношенню до чилійського дятла, а їхнім найближчим родичем є смугастокрилий дзьоган.
Виділяють чотири підвиди:[9]
- V. m. cancellatus (Wagler, 1829) — від східної Болівії до східної Бразилії, північно-східного Парагваю і західного Уругваю;
- V. m. mixtus (Boddaert, 1783) — північно-східна Аргентина (Коррієнтес, Ентре-Ріос і північний схід Буенос-Айреса);
- V. m. malleator (Wetmore, 1922) — регіон Чако на південному сході Болівії, заході Парагваю та на півночі Аргентини;
- V. m. berlepschi (Hellmayr, 1915) — центральна і західна Аргентина (на південь до Ріо-Негро).
Смугастохвості дятли мешкають в Бразилії, Болівії, Аргентині, Парагваї і Уругваї. Вони живуть в саванах, сухих тропічних лісах і чагарникових заростях та в галерейних лісах. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 610 м над рівнем моря. Живляться комахами та їх личинками, а також насінням. Гніздяться в дуплах, на висоті від 3 до 6 м над землею. В кладці 4 яйця.
- ↑ BirdLife International (2016). Veniliornis mixtus. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Winkler, H.; Christie, D.A. (2019). del Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J.; Christie, D.A.; de Juana, E. (ред.). Checkered Woodpecker (Veniliornis mixtus). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions. Процитовано 7 August 2019.
- ↑ Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1780). L'epeiche ou pic varié de la Encénada. Histoire Naturelle des Oiseaux. Т. 13. Paris: De L'Imprimerie Royale. с. 110. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ Buffon, Georges-Louis Leclerc de; Martinet, François-Nicolas; Daubenton, Edme-Louis; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). Pic male de la Encenada. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Т. 8. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 748 Fig. 1. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ Boddaert, Pieter (1783). Table des planches enluminéez d'histoire naturelle de M. D'Aubenton : avec les denominations de M.M. de Buffon, Brisson, Edwards, Linnaeus et Latham, precedé d'une notice des principaux ouvrages zoologiques enluminés (фр.). Utrecht. с. 47, Number 748 Fig. 1. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ Donegan, Thomas (January 2007). Proposal (#262) South American Classification Committee: Transfer Picoides mixtus and P. lignarius to Veniliornis. American Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 7 May 2016.
- ↑ Moore, W.S.; Weibel, A.C.; Agius, A. (2006). Mitochondrial DNA phylogeny of the woodpecker genus Veniliornis (Picidae, Picinae) and related genera implies convergent evolution of plumage patterns. Biological Journal of the Linnean Society. 87 (4): 611—624. doi:10.1111/j.1095-8312.2006.00586.x.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |