French
DeutschДіжка — Вікіпедія
Ді́жка[1] (зменшувальна форма від «діжа») — циліндрична посудина, зазвичай дерев'яна, виконана в бондарській техніці (з окремих клепок і стягнена дерев'яним або металевим обручем).
Іноді «діжкою» помилково називають інший бондарний виріб — бочку[2], але на відміну від бочки, діжка не має опуклих боків. Іноді діжки називали полібічками, полібочками[3].
Окрім того, «діжкою» могли називати діжу — ємність, призначену для тіста[1].
Діжка має циліндричну або звужену доверху форму, часто з кришкою[4]. На відміну від бочки — діжка може знаходитися тільки в стоячому положенні, а закриті бочки, можна покласти і переміщати в лежачому положенні.
Діжки, як і бочки, виготовляють бондарі з окремих, припасованих одна до однієї клепок, стягнутих металевими обручами.
Згідно зі «Словарем української мови» Б. Д. Грінченка, діжка з непарним числом клепок називалася «діж» («діжун»), з парним — «діжа». У Слов'яносербському повіті записано таке: «Купуючи діжку лічуть тростки, кажучи на першу: „діж“, на другу: „діжа“, на третю знову: „діж“ і так усі переберуть. Як на останню прийдеться сказати: „діжа“, то купують, бо хліб добрий буде, а як „діж“, то не купують»[5][6].
- Бо́дня — дерев'яна низька діжка з клепок, яку накривають віком з висячим замком. Зазвичай має вушка. На Поліссі посудина була призначена для зберігання одягу, тканин, цінних речей, грошей тощо, в інших районах України — для зберігання харчів (передусім сала)[7]. Від назви цього виробу походить і назва професії бондаря (через проміжну форму «боднарь»)[8].
- Водя́нка (вóдник) — діжка на воду[9][10].
- Ґеле́та (ґеле́тка) — діжка або барильце, могла використовуватися як дійниця.
- Квасни́к — невелика діжка, призначені для закваски і солінь у домашніх умовах[10].
- Дійни́ця — посудина для доїння[11].
- Діжа — низька широка дерев'яна діжка, в якій готують тісто на хліб[12][13][14].
- Кадіб (кадівб, кадуб) — велика діжка для зберігання зерна, м'яса.
- Ку́фа (кухва) — перевернута невисока діжка, яку використовують для прання, миття в лазні, годування та напування худоби[15]
- Масничка (маслобійка, маслянка) — висока вузька діжка з кришкою і колотівкою для збивання масла[16][17][18].
- Фаска (від нім. Faß — «бочка, барило») — діжка для масла, сиру[19].
- Цебро — дерев'яна посудина, конічна або циліндрична, що має вигляд зрізаної діжки.
- Шапли́к — невисока широка посудина, що має вигляд зрізаної бочки (часто з ручками), рід дерев'яного таза.
Зазвичай дерев'яну діжку використовували як ємність, щоб зберігати харчові продукти. У них тримають квашену капусту, огірки, помідори, яблука, кавуни, воду. У побуті простих людей та моряків невеличка діжа часто слугувала за тимчасові меблі — стільці чи столи.
Низькі діжки (шаплики) використовують замість горщиків для великих кімнатних рослин (зокрема, пальм, олеандрів, цитрусових)[20].
Використовували діжку і її різновиди для вимірювання сипких тіл та рідин: каді (кадовби) — 8 центнерів, цебер — 3-є відер, ґелетка — 25 кг[21]. Діжки-медогонки використовували у бджільництві, щоб переганяти мед.
Форму дерев'яної діжки, дерев'яного цеберка (зробленого в бондарській техніці) визнано настільки вдалою, що у XVIII століття кумедним чином вона перейшла у порцеляну. На хвилі моди на сільські забави для королеви Франції Марії Антуанетти Севрська порцелянова мануфактура у 1787-1788 роках виготовила порцелянові відерця для її молочної ферми в Версалі. Порцеляна та її розфарбування імітують дерев'яні дошки й обручі від діжі.
Імітація невеличкої діжки давно перейшла у кераміку та фаянс як сувенірна продукція.
-
Перенесення діжки, капітель романської доби, церква Сан Педро де Вальдекал, Іспанія, Нац. археологічний музей, Мадрид -
Дійниця -
Цебро -
Діжа з віком -
Цебро з дужкою -
-
Цебро з дерев'яними обручами. Сергієво-Посадський музей, Росія.
_01.jpg)
- Бондарство
- Бочка
- Жлукто
- Кадіб
- Казка про діжку[en] — твір Дж. Свіфта.
- ↑ а б Діжка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ О. О. Тараненко. Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму (на загальнослов'янському тлі) [Архівовано 27 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Полібічок // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Діжка. Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 20 травня 2014.
- ↑ Діж // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Діжун // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ УКРЛІТ.ORG. [Архівовано 3 квітня 2015 у Wayback Machine.]Жайворонок В. В. Бо́дня // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 46.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- ↑ Водянка. Архів оригіналу за 18 травня 2014. Процитовано 20 травня 2014.
- ↑ а б Кіровоград 2010 1 Випуск 89(3) Серія: філологічні науки. наукові записки ббк 81. 03. Архів оригіналу за 18 травня 2014. Процитовано 20 травня 2014.
- ↑ Дійниця. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 20 травня 2014.
- ↑ Діжа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Діжа. Архів оригіналу за 18 травня 2014. Процитовано 20 травня 2014.
- ↑ УКРЛІТ.ORG. Діжа. Архів оригіналу за 19 червня 2013. Процитовано 20 травня 2014.
- ↑ Куфа, Кухва. Архів оригіналу за 18 травня 2014. Процитовано 20 травня 2014.
- ↑ [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/ ї27790-masnychka.html#show_point.html#show_point Масничка] // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Маслянка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Масничка (світлина). Архів оригіналу за 18 травня 2014. Процитовано 20 травня 2014.
- ↑ Фаска // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Шаплик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Народні виміри маси i рідини. Архів оригіналу за 4 вересня 2013. Процитовано 20 травня 2014.
- Т. Бетехтіна. Господарське начиння
- Діжка [Архівовано 21 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Діжка [Архівовано 18 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Майструємо діжку [Архівовано 18 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Словопедія [Архівовано 25 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Дійниця [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 351. — 1000 екз.