Ділова гра — Вікіпедія

Ділова гра — метод пошуку рішень в умовній проблемній ситуації. Елементи ділової гри: розподіл за ролями, змагання, особливі правила тощо. Ділова гра застосовується як метод активного навчання її учасників з метою вироблення у них навичок прийняття рішень в нестандартних ситуаціях, а також як засіб тестування здібностей.

До формальної частини гри відносять:

  • Мету гри;
  • Спосіб оцінки ступеня досягнення мети;
  • Формальні правила гри;
  • Мету модельованих підсистем.

До неформальної частини гри автори відносять такі елементи:

  • Учасників гри;
  • Неформальні правила гри;
  • Коло ділової гри

Елементи ділової гри можна об'єднати в шість основних блоків:

1. цілеспрямованість (для чого проводиться гра);

2. об'єктивно-ситуаційний блок (що моделює);

3. ігровий блок (хто грає);

4. рольовий (як імітується діяльність в рамках одного ігрового етапу);

5. блок результатів (що досягається при завершенні);

6. теоретичний блок.

Різновиди ділових ігор:

За методологією проведення ділові ігри поділяються на:

  •  — інноваційні;
  •  — організаційно-діяльнісні;
  •  — імітаційні;
  •  — дистанційні.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]