Дімітріс Мітропулос — Вікіпедія
Дімітріс Мітропулос | |
---|---|
грец. Δημήτρης Μητρόπουλος | |
Основна інформація | |
Дата народження | 18 лютого (1 березня) 1896[1][2][3] |
Місце народження | Афіни, Греція[4] |
Дата смерті | 2 листопада 1960[1][2][…] (64 роки) |
Місце смерті | Мілан, Італія[4] |
Причина смерті | інфаркт міокарда |
Поховання | Перше афінське кладовище |
Громадянство | США Греція |
Професії | диригент, піаніст, композитор |
Освіта | Королівська консерваторія в Брюсселі, Афінська консерваторія[5] і Школа Варвакіос |
Вчителі | Armand Marsickd і Paul Gilsond |
Відомі учні | Claudio Scimoned |
Інструменти | фортепіано і орган[d] |
Жанри | академічна музика |
Членство | Panhellenic Musician Uniond і Friends of Music Societyd |
Заклад | Berlin State Operad, Minnesota Orchestrad і Нью-Йоркський філармонічний оркестр |
Автограф | |
Файли у Вікісховищі |
Дімітріс Мітропулос (грец. Δημήτρης Μητρόπουλος, 1 березня 1896, Афіни — 2 жовтня 1960, Мілан) — грецький диригент, піаніст, композитор, педагог.
Займався з композиції і фортепіано в консерваторіях Афін, Брюсселя, Берліна (в Берлінської консерваторії — у фортепіанному класі Ф. Бузоні). З 1930 року професор Афінської консерваторії з класу композиції.
У 1937 емігрував до США. 1949 — диригент С, в період 1950—1958 — головний диригент Нью-Йоркського філармонічного оркестру, в 1954-58 — театру Метрополітен-опера.
Виступав на Флорентійському, Зальцьбургському фестивалях, в Мілані (Ла Скала), Відні (Державна опера) та інших містах. 1934 року гастролював в СРСР. В оперному репертуарі Мітропулоса були твори В. А. Моцарта, Дж. Верді, Дж. Пуччіні, М. Равеля, Д. Мійо, опери «Євгеній Онєгін» Чайковського, Мусоргського «Борис Годунов».
Сам Мітропулос — автор опери «Сестра Беатриса» (1920), музики до спектаклів, симфоній та інших творів.
Мітропулос ніколи не був одружений. Він був «тихо відомий як гомосексуал» і «не відчував ніякої потреби в косметичному одруженні».[6] Серед його зв'язків можна відмітити Леонарда Бернштайна (Leonard Bernstein).[7]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119293943 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ https://www.eens.org/EENS_congresses/2014/charkiolakis_alexandros.pdf
- ↑ Horowitz, Joseph (2005), Classical Music In America: A History Of Its Rise And Fall, W. W. Norton & Company, с. 323, ISBN 0393057178
- ↑ Lebrecht, Norman (2001), The Maestro Myth: Great Conductors in Pursuit of Power, Citadel Press, с. 259, ISBN 0806520884
- Велика радянська енциклопедія[недоступне посилання з липня 2019]
- Краткий музыкальный словарь[недоступне посилання з липня 2019]