Дітківці (Тернопільський район) — Вікіпедія
село Дітківці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Тер. громада | Білецька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA61040050030097580 |
Облікова картка | село Дітківці |
Основні дані | |
Засноване | 1670 |
Населення | 419 |
Територія | 1.268 км² |
Густота населення | 330.44 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47235 |
Телефонний код | +380 3540 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°44′32″ пн. ш. 25°30′28″ сх. д. / 49.74222° пн. ш. 25.50778° сх. д. |
Водойми | р. Верховинка, став |
Відстань до районного центру | 37 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47707, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Біла, вул. Молодіжна, буд. 19 |
Карта | |
Мапа | |
|
Ді́тківці — село в Україні, у Білецькій сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Верховинка, на північному сході району. Від 2020 орган місцевого самоврядування — Білецька сільська рада.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білецької сільської громади[1].
Населення — 419 осіб (2001).
На території Дітківців виявлено римські монети. Чотири срібних динарії імператора Траяна, знайдені в 1974 році в кар’єрі.[2]
Під час І світової війни Дітківці було майже знищене.
1 серпня 1934 року внаслідок адміністративної реформи село включене до новоствореної у Тернопільському повіті об'єднаної сільської гміни Ігровиця.[3]
Діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Відродження» «Сільський господар», «Союз українок».
1941 у Воробіївському лісі під час відступу Червоної Армії загинуло 29 юнаків із Дітківців та навколишніх сіл.
16 березня 1946 поблизу Дітківців полягло 19 вояків УПА, у тому числі сотник «Гордієнко».
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 100% |
Є церква Покрови Пресвятої Богородиці (1904), «фігура» на честь скасування панщини.
Встановлено пам'ятник «Казьміра» польському панові (1822), пам'ятний хрест на честь тверезості, споруджено меморіал полеглим у 1946 воякам УПА (1995).
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташована біля церкви.
Робота самодіяльних майстрів, виготовлена із каменю (встановлена 1902 р.).
Постамент — 1х1 м, висота 1,7 м; висота скульптури 1,25 м, площа — 0,0006 га.[5]
Виготовлений із каменю самодіяльними майстрами. Встановлений 1848 року біля церкви (пам'ятка історії).
Постамент 2,4х2,55, висота 2,4 м; висота скульптури 1,35, площа 6 м2.[6]
Діють загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека.
- Василь Балюх (нар. 1951) — український фотохудожник.
- Смолінський Ярослав Васильович (1994—2017) — український військовик, учасник російсько-української війни[7].
- Адольф Штерншус (1873—1915) — єврейський колекціонер і меценат.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ admin. Археологія та стародавня історія Зборівського району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
- ↑ Dz.U. 1934 nr 69 poz. 667. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu tarnopolskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. Архів оригіналу за 7 червня 2015. Процитовано 22 лютого 2012.
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27.01.2010 р. № 16.
- ↑ Смолінський Ярослав Васильович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 20 квітня 2024.
- Дубчак Г., Коропецька У., Лобур Т., Уніят В. Дітківці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 347. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Dytkowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 258. (пол.)
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Подорожні замальовки - Дітківці (ч. 1) на YouTube // Тернопільська філія НТКУ. — 2016. — 15 листопада. |
- Село Дітківці на сайті Верховної Ради України [Архівовано 28 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Dytkowce (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 258. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |