Діяк Іван Васильович — Вікіпедія

Іван Діяк
Народився	22 липня 1929(1929-07-22) (95 років) Цеперів, Кам'янка-Бузький район, Львівська область, Україна
Країна	Україна  СРСР
Діяльність	політик, промисловець, публіцист
Галузь	політика[1], промисловість[1] і публіцистика[1]
Alma mater	Національний університет «Львівська політехніка»
Науковий ступінь	кандидат технічних наук
Знання мов	українська[1]
Членство	Національна спілка журналістів України
Посада	народний депутат України[2]
Нагороди
Премії

Іван Васильович Діяк (нар. 22 липня 1929, Цеперів, нині Львівська область) — український політик, голова Наглядової Ради ПАТ «Укргазпромбанк» (з 2011 р.), кандидат технічних наук, член-кореспондент Академії гірничих наук, дійсний член Нафтогазової академії України, член Спілки журналістів України, почесний професор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, член Київського міжнародного енергетичного клубу, один з найавторитетніших ветеранів українського нафтогазовидобування. Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1986 р.). Лауреат Премії Ради Міністрів СРСР. Відзначений Почесною грамотою Верховної Ради України. Нагороджений орденами святого рівноапостольного князя Володимира Великого II і III ступенів.

Народився 22 липня 1929 року в селі Цеперів (нині Кам'янка-Бузький район Львівської області).

Здобув освіту у Львівському політехнічному інституті.

З 1953 р. працював на нафтодобувних підприємствах Івано-Франківської області.

З 1964 р. обіймав посаду головного інженера, а згодом — керуючого трестом «Прикарпатбуднафта» (м. Івано-Франківськ).

У 1972—1998 рр. був заступником начальника Всесоюзного об'єднання «Укргазпром», віце-президентом концерну ВО «Укргазпром», заступником голови правління АТ «Укргазпром» (м. Київ).

У 2002—2010 рр. був головним радником голови правління НАК «Нафтогаз України», генеральним секретарем Газової спілки України, радником Президента України, радником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, одним із ініціаторів та членів робочої групи з розробки Національної програми «Нафта і газ України до 2010 року», програми енергетичної стратегії України на період до 2030 року.

Під його керівництвом та за безпосередньою участю створено інфраструктуру та організоване буріння свердловин в умовах багаторічної мерзлоти на Уренгойському ГКР.[1] [Архівовано 2 вересня 2016 у Wayback Machine.] Він сприяв влаштуванню в Україні найбільших підземних газових сховищ в Європі.

Іван Васильович понад 10 років очолював редакцію журналу «Нафтова і газова промисловість».

З березня 1998 р. по квітень 2002 р. — Народний депутат України 3-го скликання, голова підкомітету з питань газової промисловості Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Він є автором 6 винаходів та 250 наукових та публіцистичних праць, в тому числі 15 монографій. Найбільш відомі з них: «Бурение глубоких скважин и хозрасчет» (у співавторстві, 1968 р.), «Українське відродження чи нова русифікація?» (2000 р.), «Газова промисловість України на зламі століть» (у співавторстві, 2000 р.), «Хто захистить наш народ і державу: Комуністична партія України чи Українська комуністична партія?» (2000 р.), «Енергетична безпека України» (2001 р.), «Україна-Росія. Історія і сучасність» (2001 р.), «Технологія цементування нафтових і газових свердловин» (2003 р.), «Українська національна ідея. Шлях до Великої України» (2005 р.), «П'ята колона в Україні: загроза державності» (2006 р.), «Національна трагедія і боротьба за незалежність», «Маніфест українця» (2007 р.), «Газова промисловість і енергетична безпека України», «Постріли у спину через півстоліття» (2009 р.), «Газова галузь України» (у співавторстві, 2009 р.), «Навіщо Україні чужі свята?» (2009 р.). Цей перелік висвітлює широке коло інтересів фахівця і політика.

Діяк І. В. зробив надзвичайно вагомий внесок у зміцнення енергетичної безпеки України, захист інтересів її незалежності і державності.

• Хто захистить наш народ і державу: Комуністична партія України чи Українська комуністична партія? 1999 р.
• Українське відродження чи нова русифікація? 2000 р.
• Україна — Росія (Історія та сучасність) 2001 р.
• Енергетична безпека України 2001 р.
• П'ята колона в Україні: загроза державності 2005 р.
• Українська національна ідея. Шлях до Великої України 2005 р.
• Національна трагедія і боротьба за незалежність 2007 р.
• Постріли у спину через століття 2009 р.
• Навіщо Україні чужі свята? 2009 р.
• Волинсько-Холмська трагедія 2010 р.

• Сєверодонецьк-2 Газета «Голос України» — 15.02.2008 р.
• Постріли у спину через півстоліття. Газета «День» від 30 серпня 2008 р.
• Енергетичні ресурси як інструмент геополітики Газета «Голос України» — 16.04.2008 р.
• П'ята колона знову атакує Газета «День» від 31 березня 2009 р.
• Ситуація в НАК «Нафтогаз України» складна, але не критична Економічний часопис-XXI. № 11-12, 2009 р.
• Газові відносини між Україною і Росією
• Зовнішні та внутрішні причини газової кризи в Україні
• Нова газова криза «Нація і держава» від 30 червня 2009 р.
• Нова енергетична криза
• Перспективи збільшення власного видобутку нафти і природного газу
• Україна в кільці енергетичних фронтів.
• Що робити?
• Як Україні позбутися газової залежності від Росії «Україна молода» від 13 червня, 2009 р.

• Газово-імперські паралелі Газета «День» від 31 березня 2009 р.
• Як Україні вийти з газової кризи? «Нація і держава» від 30 червня 2009 р.
• Енергетичні ресурси як інструмент геополітики^{[недоступне посилання з листопадаа 2019]} Київський Міжнародний Енергетичний Клуб

• Ліквідувати приховану загрозу! М.Таран, кандидат історичних наук, Київський Національний Університет ім. Тараса Шевченка
• Ліквідувати приховану загрозу! Іван Діяк, народний депутат України ІІІ скликання.
• На переднем крае энергетической войны. Евгений Магда, Кандидат политических наук, Киевский Национальный Университет им. Тараса Шевченко

• Орден «За заслуги» I ст. (2009)^[3], II ст. (1999)^[4], III ст. (1998)^[5]
• Орден Данила Галицького (2004)^[6]
• Орден Трудового Червоного Прапора за участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС
• Орден Дружби народів
• Заслужений працівник промисловості України
• Орден святого рівноапостольного князя Володимира Великого
• Лауреат Премії Ради Міністрів СРСР.

• Діяк Іван Васильович Персональний сайт
• Вийшла друком книга Івана Діяка «П'ята колона в Україні: загроза державності». Українське слово, № 19, 2006 [Архівовано 24 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• Іван Діяк. «Українське відродження або нова русифікація» [Архівовано 23 червня 2019 у Wayback Machine.]
• Діяк Іван Васильовичсайт ВРУ

• Діяк Іван Васильович — Офіційна Україна сьогодні [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Члени Київського Міжнародного Енергетичного Клубу
• Діяк Іван Васильович — Верховна Рада України [Архівовано 24 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• ДІЯК ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ // Золота книга України. Підприємства та промисловість; Who-is-Who.com.ua^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Іван Діяк — Українці у світі [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Іван Діяк — Голова Наглядової Ради ПАТ «Укргазпромбанк»

Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (Дізнайтеся, як і коли вилучати це шаблонне повідомлення[en])