Екземплярський Василь Ілліч — Вікіпедія

Екземплярський Василь Ілліч
Народився30 грудня 1874 (11 січня 1875)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер3 липня 1933(1933-07-03) (58 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняСолом'янське кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія УНРСРСР СРСР
Діяльністьфілософ Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКиївська духовна академія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКиївська духовна академія
Посадаголова Київського релігійно-філософського товариства
Вчене званняпрофесор богослов'я
Науковий ступіньмагістр богослов'яd
БатькоЄроним (Екземплярський) Редагувати інформацію у Вікіданих

Васи́ль Іллі́ч Екземпля́рський (30 грудня 1874 (11 січня 1875) Редагувати інформацію у Вікіданих, Київ Редагувати інформацію у Вікіданих — 3 липня 1933(1933-07-03) Редагувати інформацію у Вікіданих, Київ, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих) — богослов та релігійний філософ, релігійно-церковний діяч.

Короткий життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Литовську духовну семінарію, 1901 року — Київську духовну академію. 1902 року захистив магістерську дисертацію «Біблійне та святоотче вчення про сутність священства», приват-доцент.

Займався видавництвом та був головним редактором часопису «Христянська думка».

В 1912–1918 роках — голова Київського релігійно-філософського товариства.

Професор кафедри звичаєвого богослов'я Київської духовної академії — з 1907 по 1912. 1912 року звільнений з академії — без права працювати у духовному відомстві «за антиправославну діяльність» (формальний привід — стаття «Гр. Л. Толстой та св. Йоан Золотоустий в їхніх поглядах на життєве значення заповідей Христових»).

7 липня 1918 року на Всеукраїнському православному церковному соборі проросійська більшість ухвалила рішення щодо своїх противників — позбавлення делегатських мандатів прибічників автокефалії Православної церкви в Україні. Того дня було виключено 82 делегати, з них 46 членів колишньої Всеукраїнської православної церковної ради.

Серед виключених були:

З 11 липня 1918 року — в складі Ученого комітету при Міністерстві ісповідань, який мав координувати богословські дослідження, видавничу діяльність та викладання богословських дисциплін.

Не бажав співпрацювати з радянськими установами, виступав із приватними лекціями в домашній аудиторії. Працював над фундаментальним твором «Образ Христа в його зображеннях».

Похований на Солом'янському цвинтарі.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]