Екологічна премія Goldman — Вікіпедія
Екологічна премія Goldman | |
---|---|
Країна | міжнароднийd |
Рік заснування | 1990 |
goldmanprize.org | |
Екологічна премія Goldman у Вікісховищі |
Екологічна премія Goldman — це премія, яка щорічно присуджується низовим екологічним активістам та активісткам, по одному з кожного з шести географічних регіонів світу:[1] Африка, Азія, Європа, Острови та острівні країни, Північна Америка, Південна та Центральна Америка. Нагороду присуджує Екологічний фонд Goldman зі штаб-квартирою в Сан-Франциско, Каліфорнія. Його ще називають Зеленим Нобелем.[2]
Екологічна премія Голдман була створена в 1989 році громадськими лідерами та філантропами Річардом Н. Голдманом і Родою Х. Голдман. Станом на 2019 р., сума премії становить 200 000 доларів США.[3]
Переможців та переможиць обирає міжнародне журі, які отримують конфіденційні номінації від всесвітньої мережі екологічних організацій та окремих осіб.[4] Переможці та переможиці беруть участь у 10-денному турі Сан-Франциско та Вашингтоном, округ Колумбія, для церемонії нагородження та презентації, прес-конференцій, брифінгів у ЗМІ та зустрічей з політичними, державними, фінансовими та екологічними лідерами.[5] На церемонії нагородження представяються короткі документальні відео про кожного переможця чи переможицю, оповідані Робертом Редфордом[6][7] та (починаючи з 2021 року) Сігурні Вівер.[8]
Церемонія вручення екологічної премії Голдман 2019 року з нагоди 30-ї річниці відбулася 29 квітня 2019 року в Оперному театрі війни в Сан-Франциско.[9][6] Друга церемонія нагородження відбулася 1 травня 2019 року у Вашингтоні, округ Колумбія.[9][6]
Церемонії вручення екологічної премії Голдман за 2020 і 2021 роки відбулися онлайн через пандемію COVID-19, прем’єри попередньо записаних відео відбулися 30 листопада 2020 року та 15 червня 2021 року відповідно.[10][11][12][8]
- Роберт Браун (Австралія)
- Лоіс Гіббс (США)
- Джанет Гібсон (Беліз)
- Гаррісон Нгау Лаінг (Малайзія)
- Янош Варга (Угорщина)
- Майкл Веріхе (Кенія)
- Вангарі Мута Маатаї (Кенія)
- Барненс Регнског (Еха Керн і Роланд Тієнсуу) (Швеція)
- Еварісто Нугкуаг (Перу)
- Йоічі Курода (Японія)
- Семюел ЛаБуд (США)
- Кет Воллес (Нова Зеландія)
- Джетон Анджайн (Маршаллові острови)
- Медха Паткар (Індія)
- Ваджа Егнанкоу (Кот-д'Івуар)
- Крістін Жан (Франція)
- Коллін МакКрорі (Канада)
- Карлос Альберто Рікардо (Бразилія)
- Маргарет Джейкобсон і Гарт Овен-Сміт (Намібія)
- Хуан Майр (Колумбія)
- Дай Цин (Китай)
- Джон Сінклер (Австралія)
- Джоенн Талл (США)
- Святослав Забєлін (Росія)
- Метью Кун Ком (Канада)
- Туенджай Дітес (Таїланд)
- Лайла Іскандер Камель (Єгипет)
- Луїс Макас (Еквадор)
- Хеффа Шюкінг (Німеччина)
- Ендрю Сіммонс (Сент-Вінсент і Гренадини)
- Аврора Кастільо (США)
- Юл Чой (Південна Корея)
- Ной Ідечонг (Палау)
- Емма Муст (Англія)
- Рікардо Наварро (Сальвадор)
- Кен Саро-Віва (Нігерія)
- Ндякіра Амуті (Уганда)
- Білл Баллантайн (Нова Зеландія)[14]
- Едвін Бустільос (Мексика)
- M.C. Mehta (Індія)
- Марина Сільва (Бразилія)
- Албена Симеонова (Болгарія)
- Нік Картер (Замбія)
- Луар Ботор Дінгіт (Індонезія)
- Олександр Нікітін (Росія)
- Хуан Пабло Оррего (Чилі)
- Фуйоно Сеньо та Пол Алан Кокс (Західне Самоа)
- Террі Сверінген (США)
- Анна Джордано (Італія)
- Корі Джонсон (США)
- Беріто Куварува (Колумбія)
- Атертон Мартін (Співдружність Домініки)
- Свен «Боббі» Пік (Південна Африка)
- Хірофумі Ямашіта (Японія)
- Жакі Катона та Івонн Маргарула (Австралія)
- Міхал Кравчик (Словаччина)
- Бернард Мартін (Канада)
- Семюель Нгіффо (Камерун)
- Хорхе Варела (Гондурас)
- Ка Хсау Ва (М'янма)
- Орал Атаніязова (Узбекистан)
- Еліас Діас Пенья та Оскар Рівас (Парагвай)
- Віра Міщенко (Росія)
- Родольфо Монтьель Флорес (Мексика)
- Александр Піл (Ліберія)
- Нат Куансах (Мадагаскар)
- Джейн Акре і Стів Вілсон (США)
- Йосефа Аломанг (Індонезія)
- Георгос Катсадоракіс і Мірсіні Малаку (Греція)
- Оскар Олівера (Болівія)
- Ежен Рутагарама (Руанда)
- Бруно Ван Петегем (Нова Каледонія)
- Пісіт Чарнсно (Таїланд)
- Сара Джеймс і Джонатон Соломон (США)
- Фатіма Джібрелл (Сомалі)
- Алексіс Массол Гонсалес (Пуерто-Рико)
- Норма Кассі (Канада)
- Жан Ла Роуз (Гаяна)
- Ядвіга Лопата (Польща)
- Джулія Бондс (США)
- Педро Аррохо-Агудо (Іспанія)
- Айлін Кампакута Браун і Ейлін Вані Вінґфілд (Австралія)
- Вон Ернандес (Філіппіни)
- Марія Олена Форонда Фарро (Перу)
- Одігха Одігха (Нігерія)
- Рудольф Аменга-Етего (Гана)
- Рашида Бі та Чампа Деві Шукла (Індія)
- Лівія Груезо (Колумбія)
- Манана Кочладзе (Грузія)
- Деметріо ду Амарал де Карвальо (Східний Тимор)
- Марджі Річард (США)
- Ісідро Балденегро Лопес (Мексика)
- Кайша Атаханова (Казахстан)
- Жан-Батист Шаванн (Гаїті)
- Стефані Даніель Рот (Румунія)
- Корней Еванґо (Конго)
- Хосе Андрес Тамайо Кортес (Гондурас)
- Сайлас Кпанан Сіакор (Ліберія)[15]
- Ю Сяоган (Китай)
- Оля Мелен (Україна)
- Енн Каджір (Папуа-Нова Гвінея)
- Крейг Е. Вільямс (США)
- Тарсізіо Фейтоза да Сілва (Бразилія)
- Софія Рабляускас (Манітоба, Канада)
- Хаммершельд Сімвінга (Замбія)
- Цецгеегійн Монхбаяр (Монголія)
- Хуліо Кусурічі Паласіос (Перу)
- Віллі Кордафф (Ірландія)
- Оррі Вігфуссон (Ісландія)
- Пабло Фахардо та Луїс Янса (Еквадор)[16][17][18]
- Хесус Леон Сантос (Оахака, Мексика)
- Роза Хільда Рамос (Пуерто-Рико)
- Фелісіано дос Сантуш (Мозамбік)
- Марина Ріхванова (Росія)
- Ігнас Шопс з "Національного парку Хоге Кемпен" (Бельгія)
- Марія Ганно, Боб Вайт (Західна Вірджинія, США)[19]
- Марк Она (Лібревіль, Габон)
- Різвана Гасан (Дакка, Бангладеш)
- Ольга Сперанська (Москва, Росія)
- Ююн Ісмаваті (Денпасар, Балі, Індонезія)
- Ванзе Едуардс і Уго Джабіні (село Пікін-Слі і Парамарібо, Суринам)
- Тулі Брилліанс Макама (Свазіленд)[20]
- Туй-Серейватана (Камбоджа)
- Малгожата Ґорська (Польща)
- Умберто Ріос Лабрада (Куба)
- Лінн Геннінг (США)
- Рендалл Арауз (Коста-Рика)
- Рауль дю Туа (Зімбабве)[21]
- Дмитро Лісіцин (Росія)
- Урсула Сладек (Німеччина)
- Прігі Арісанді (Індонезія)
- Гілтон Келлі (США)
- Франсіско Пінеда (Сальвадор)
- Ікал Анджелей (Кенія)[22]
- Ма Джун (Китай)[23]
- Євгенія Чирікова (Росія)[24]
- Едвін Гарігес (Філіппіни)[25]
- Керолайн Кеннон (США)[26]
- Софія Гатіка (Аргентина)[27]
- Аззам Алваш (Ірак)[28]
- Алета Баун (Індонезія)[29]
- Джонатан Діл (Південна Африка)[30]
- Россано Ерколіні (Італія)[31]
- Нора Паділья, Колумбія [32]
- Кімберлі Вассерман (США)[33]
- Десмонд Д'Са (Південна Африка)[34]
- Рамеш Агравал (Індія)[35]
- Сурен Газарян (Росія)[36]
- Руді Путра (Індонезія)[37]
- Гелен Слоттьє (США)[38]
- Рут Буендіа (Перу)[39]
- М'їнт-Зау (М'янма)[40]
- Мерилін Баптіст (Канада)[41]
- Жан Вінер (Гаїті)[42]
- Філіс Омідо (Кенія)[43]
- Говард Вуд (Шотландія)[44]
- Берта Касерес (Гондурас)[45]
- Максима Акунья (Перу)[46]
- Зузана Чапутова (Словаччина)[47]
- Луїс Хорхе Рівера Еррера (Пуерто-Рико)[48]
- Едвард Лур (Танзанія)[49]
- Ленґ Оуч (Камбоджа)[50]
- Дестіні Вотфорд (США)[51]
- Венді Боумен (Австралія)[52]
- Родріге Мугарука Катембо (Демократична Республіка Конго)[53][54]
- Марк Лопес (США)[55]
- Урош Мацерл (Словенія)[56]
- Прафулла Самантара (Індія)[57][58]
- Родріго Тот (Гватемала)[59]
- Менні Калонзо (Філіппіни)
- Франсіа Маркес (Колумбія)
- Нґі Тхо Хань (В'єтнам)
- Лі Енн Волтерс (США)
- Макома Лекалакала та Ліз МакДейд (Південна Африка)
- Клер Нувіан (Франція) [60]
- Баярджаргал Агваанцерен (Монголія)
- Альфред Браунелл (Ліберія)
- Альберто Кураміль (Чилі)
- Жаклін Еванс (Острови Кука)
- Лінда Гарсія (США)
- Ана Чоловик Лесоска (Північна Македонія)[3][61]
- Чібезе Єзекіїль (Гана)
- Крістал Амброуз (Багами)
- Лейді Печ (Мексика)
- Люсі Пінсон (Франція)
- Немонте Ненкімо (Еквадор)
- Пол Сейн Тва (М'янма)[10][62]
- Ґлорія Маджиґа-Камото (Малаві)
- Тай Ван Нгуєн (В'єтнам)
- Майда Білал (Боснія і Герцеговина)
- Кіміко Хірата (Японія)
- Шерон Лавін (США)
- Ліз Чикадже Чурай (Перу)[12][63]
- Премії екологічних медіа
- Всесвітній почесний список 500
- Школа публічної політики Голдмана
- Премія Грантем
- Герої довкілля
- Премія Тайлер
- Список екологічних нагород
- ↑ Weise, Elizabeth (30 листопада 2010). Founder of Goldman Environmental Prize dies. USA Today. Процитовано 30 листопада 2010.
- ↑ Indian activist Ramesh Agrawal wins "green Nobel" for fight against coal mining. reuters. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 4 лютого 2015.
- ↑ а б Casey, Michael (29 квітня 2019). Lawyer fighting palm oil among 6 to win environmental prize. Associated Press. Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 29 квітня 2019.
- ↑ Fimrite, Peter (29 квітня 2019). Goldman Environmental Prize’s 2019 recipients make major strides to save Earth. San Francisco Chronicle. MSN. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 29 квітня 2019.
- ↑ 2009 Goldman Environmental Prize Winners Beat 'Insurmountable' Odds. Environment News Service. 20 квітня 2009. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 9 травня 2022.
- ↑ а б в Katsuyama, Jana (30 квітня 2019). Esteemed Goldman Environmental Prize now in its 30th year. KTVU. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 5 травня 2019.
- ↑ Smith, Gar (3 травня 2019). The Goldman Environmental Prize Honors Heroes of the Earth. The Berkeley Daily Planet. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 15 травня 2019.
- ↑ а б 2021 Goldman Environmental Prize Virtual Award Ceremony. Goldman Environmental Prize. 15 червня 2021. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 15 червня 2021.
- ↑ а б Prize Ceremony. Goldman Environmental Prize. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 28 квітня 2019.
- ↑ а б Introducing the 2020 Goldman Environmental Prize Winners. The Goldman Environmental Prize. 30 листопада 2020. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 6 грудня 2020.
- ↑ 2020 Goldman Environmental Prize Virtual Award Ceremony. Goldman Environmental Prize. 6 листопада 2020. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
- ↑ а б Introducing the 2021 Goldman Environmental Prize Winners. Goldman Environmental Prize. 15 червня 2021. Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 15 червня 2021.
- ↑ Prize Recipients. Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 9 серпня 2021.
- ↑ Bill Ballantine. Marine-reserves.org.nz. Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 30 березня 2011.
- ↑ Michelle Nijhuis (25 квітня 2006). Meet this year’s winners of the Goldman Environmental Prize. Grist. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 16 вересня 2019.
- ↑ Kraul, Chris (13 квітня 2008). Amazon Activists win Goldman Environmental Prize. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 10 травня 2008. Процитовано 9 травня 2022.
- ↑ Chevron Wins U.S. Ruling Calling Ecuador Judgment Fraud. 4 березня 2014. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Attorney Who Took Chevron to Court for $18B Suspended by ADF. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Mining activist gets Goldman Environmental Prize. Los Angeles Times. 20 квітня 2009. Процитовано 30 березня 2011.
- ↑ Goldman Environmental Prize (19 квітня 2010). 2010 Press Release. Goldman Prize. Архів оригіналу за 15 червня 2011. Процитовано 30 березня 2011.
- ↑ Goldman Environmental Prize (11 квітня 2011). 2011 Press Release. Goldman Prize. Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 1 липня 2011.
- ↑ Ikal Angelei - Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 24 квітня 2022. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Ma Jun - Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 30 березня 2015. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Evgenia Chirikova - Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Edwin Gariguez - Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Caroline Cannon - Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Sofia Gatica - Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Azzam Alwash - Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Aleta Baun - Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Jonathan Deal - Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Rossano Ercolini - Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Nohra Padilla - Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Kimberly Wasserman - Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Desmond D'Sa - Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Ramesh Agrawal - Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Suren Gazaryan - Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Rudi Putra - Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Helen Slottje - Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Ruth Buendía - Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Myint Zaw - Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Marilyn Baptiste - Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Jean Wiener - Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Phyllis Omido - Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Howard Wood - Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Berta Cáceres - Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Máxima Acuña. The Goldman Environmental Prize. Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 18 квітня 2016.
- ↑ Zuzana Caputova. The Goldman Environmental Prize. Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 18 квітня 2016.
- ↑ Luis Jorge Rivera Herrera. The Goldman Environmental Prize. Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 18 квітня 2016.
- ↑ Edward Loure. The Goldman Environmental Prize. Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 18 квітня 2016.
- ↑ Leng Ouch. The Goldman Environmental Prize. Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 18 квітня 2016.
- ↑ Destiny Watford. The Goldman Environmental Prize. Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 18 квітня 2016.
- ↑ Wendy Bowman. The Goldman Environmental Prize. Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2017.
- ↑ Marshall, Claire (24 квітня 2017). Ex-child soldier wins environment prize. BBC News. Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 24 квітня 2017.
- ↑ Rodrigue Mugaruka Katembo. The Goldman Environmental Prize. Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 24 квітня 2017.
- ↑ mark! Lopez. The Goldman Environmental Prize. Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 24 квітня 2017.
- ↑ Uroš Macerl. The Goldman Environmental Prize. Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2017.
- ↑ Prafulla Samantara - Green Nobel. Sulabh Swachh Bharat. 2017. Архів оригіналу за 14 May 2017. Процитовано 14 травня 2017.
- ↑ Prafulla Samantara. The Goldman Environmental Prize. Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 24 квітня 2017.
- ↑ Rodrigo Tot. The Goldman Environmental Prize. Goldman Environmental Foundation. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2017.
- ↑ Goldman environmental prize: top awards dominated by women for first time. The Guardian. 23 квітня 2018. Архів оригіналу за 23 April 2018.
- ↑ Anzilotti, Eillie (29 квітня 2019). These 6 activists just won a major award for protecting natural resources around the world. Fast Company. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 29 квітня 2019.
- ↑ The Goldman environmental prize winners 2020 – in pictures. The Guardian. 30 листопада 2020. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 6 грудня 2020.
- ↑ Duggan, Tara (15 червня 2021). Goldman prize winners fought illegal logging, chemical plants and plastic pollution in their communities. San Francisco Chronicle. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.