Експонат з паноптикуму — Вікіпедія

Експонат з паноптикуму
Жанр	драма
Режисер	Георгій Стабовий
Сценарист	Костянтин Кошевський Соломон Лазурін
У головних ролях	Олексій Харламов Семен Свашенко
Оператор	Борис Завелєв
Художник	Володимир Мюллер
Кінокомпанія	Одеська кіностудія (ВУФКУ)
Мова	українські інтертитри
Країна	СРСР
Рік	1929

«Експонат з паноптикуму» — втрачений український радянський художній фільм-драма 1929 року, знятий режисером Георгієм Стабовим на Одеській кіностудії (ВУФКУ).^[1]

Про долю білоемігранта, який повернувся в Радянську Росію. В кінці громадянської війни, разом із залишками білих військ, земський діяч Городинський емігрував за кордон, кинувши в Одесі дружину, дочку і сина. Через десять років Городинський повернувся і був з любов'ю зустрінутий своєю сім'єю. Але і в Радянській Росії Городинський продовжував жити інтересами білогвардійської еміграції. Нове життя викликало в ньому лише шалену лють. Він перетворив в кошмар життя дружини, дочки-вчительки, сина-інженера. З кожним днем, з кожним новим успіхом соціалістичного будівництва Городинський переймався все більшою ненавистю до своєї сім'ї, що стала для нього уособленням радянської дійсності. У припадку злості і люті він бив дружину, дочку і навіть робив замах на вбивство сина. Обурена сім'я вигнала цього відвертого, злобного ворога зі свого будинку. В кінці фільму Городинський «напливом» перетворювався у фігуру з паноптикуму.^[1]

• Режисер — Георгій Стабовий
• Сценаристи — Костянтин Кошевський, Соломон Лазурін
• Оператор — Борис Завелєв
• Художник — Володимир Мюллер.^[1]

• Експонат з паноптикуму [Архівовано 11 серпня 2021 у Wayback Machine.] на сайті kino-teatr.ru