Експрес (газета) — Вікіпедія

Експрес
Країна  Україна
Тип газета
Мова
Видавець ТзОВ «Експрес Медіа Груп»
Формат А3

Засновано 1992
Головний редактор Леся Ясинчук
Ціна 10 грн./номер
Головний офіс Львів
Наклад понад 500 тис. (щотижневий випуск з програмою ТБ)
Передплатний індекс
(Укрпошта)
33938

expres.ua

«Експре́с» — всеукраїнська суспільно-політична українськомовна газета. Центральна редакція розташовується у Львові. Виходить з 1992 року[1][2][3].

Історія

[ред. | ред. код]

Перший номер газети під назвою «Експрес. Програмка» побачив світ 16 жовтня 1992 року. В редакції тоді працювало всього 6 осіб, й на 12 сторінках цього випуску були надруковані рекламні оголошення, оплата за які повністю окупила витрати на тираж. Тому номер продавався в кіосках та через мережу приватних розповсюджувачів за суто символічною ціною — за одну копійку[1].

Широко відоме в Україні журналістське розслідування газети, починаючи з 6 жовтня 2011 року, незаконної лікарської діяльності так званого «Доктора Пі»[4][5][6], копію неіснуючого диплому якому підписав Дмитро Табачник[7][8]. Результатом розслідування став арешт Андрія Слюсарчука 14 листопада 2011 року за звинуваченням у підробці документів і шахрайстві. На листопад 2012 року останньою публікацією на цю тему стала стаття від 7 вересня 2012 року про навмисне гальмування справи слідчими[9]. 27 січня 2013 року в Солом'янському районному суді Києва розпочалося перше судове засідання[10][11][12][13][14][15].

Резонансною темою журналістського розслідування стала так звана «Справа на мільярд» про розкрадання державних коштів в «Укрзалізниці», голової якої на той час перебував Михайло Костюк[16], через виплату ТзОВ «Корпорація „КРТ“», власниками якого є брати Богдан та Ярослав Дубневичі, реальних сум за неіснуючі поставки комплектуючих та відмивання коштів через фіктивні фірми-однодневки[17][18][19][20][21][22][23][24]. Результатом роботи колективу газети, яка тривала майже два роки, стала поява офіційного повідомлення про відкриття кримінального провадження за статтею 212 частина 2 Кримінального кодексу України в редакції 2001 року:

Службові особи ТОВ «Корпорація КРТ» та інших об'єктів господарської діяльності, відповідно до фактів, викладених у випусках газети «Експрес», при здійсненні фінансово-господарських відносин із підрозділами Укрзалізниці в період 2009-2010 років ухилялись від сплати податків в особливо великих розмірах.[25]

Але редакція продовжує тримати цю справу на контролі[26].

У жовтні 2012 року минуло двадцять років з часу виходу першого номера газети.

Наступною гучною справою обіцяла стати історія незаконного та негласного проникнення у помешкання журналіста відділу розслідувань газети Тараса Зозулінського[27] (переможця конкурсу «Честь професії 2012» в номінації «Найкращий матеріал з громадською позицією»[28]), занесення до нього сторонньої речі з захованим в ній так званим «жучком» — пристроєм для негласного зняття інформації, тобто підслуховування[29][30][31][32][33][34][35][36][37][38][39][40].

У період з 3 по 12 березня 2014 року газета «Експрес» надрукувала статтю «Небесна сотня. Життєві історії героїв.», присвятивши увесь тижневий четверговий номер, за висловом редакції, «людям, які змінили історію України. Ціною власного життя.»[41][42][43][44]

Географія поширення та тираж

[ред. | ред. код]

Редакція позиціонує видання як «лідера газетного ринку Правобережної України», однак серед «цільової аудиторії» газети є і лівобережна Полтавщина, і Чернігівщина. Для різних регіонів України друкуються окремі регіональні вкладки.

За даними редакції, «Експрес» є найбільшою україномовною газетою в Україні (станом на 2009 рік загальнотижневий тираж перевищує 1 200 000 примірників). Газета друкується на власному видавничому комплексі «Мандарин», неподалік від Львова біля села Рясне-Руське. А розповсюджується за передплатою (всеукраїнський каталог) та через кіоски Укрпреси і власну мережу «Інтерпрес». Найбільш активно газета запрезентована у західних областях, у Києві через кіоски розповсюджується лише четверговий (тижневий) номер.

За даними газети з посиланням на результати передплатної кампанії, проведеної «Укрпоштою», приріст на підписку на друковані видання «Вісник пенсіонера», «Добрий лікар», «Експрес», «Моя сповідь», «Рецепти господині», «Порадник господаря», «Post-Поступ» медійної групи «Експрес» за друге півріччя 2012 року становив більше 160 000 осіб й на 2013 рік підписалися 801 868 передплатників, що є рекордом України. Ще майже така сама кількість людей купує видання вроздріб. Так само найбільшу кількість передплатників має власне газета «Експрес».[45]

За даними «Укрпошти», за січень-лютий 2013 року на видання медійної групи «Експрес» підписалося ще майже 30 тисяч осіб й загальна кількість досягла 829 999 чоловік. А кількість людей, які купляють газету вроздріб, перевищила це число.[46]Станом на 2023 рік загальний наклад газети 155 000

Редактори

[ред. | ред. код]
  • Ігор Починок (нар. 25 березня 1971, м. Львів) — український журналіст, видавець. Головний редактор у 1992—2017 роках.
  • Уляна Вітюк (нар. 27 жовтня 1993, м. Чернівці) — українська журналістка. Головний редактор з 22 жовтня 2017 року.
  • Леся Ясинчук (нар. 31 грудня 1973 року) — українська журналістка. Головна редакторка з 20 квітня 2023 року.

Критика

[ред. | ред. код]

Газета «Експрес» неодноразово піддавалася критиці за її публікації щодо ВО «Свобода». Зокрема, депутат Київської обласної ради від «Свободи» Олександр Аронець заявив, що «Експрес» публікує замовні статті проти його партії і відстоює бізнес-інтереси головного редактора Ігоря Починка[47]. У листопаді 2013 року лідери опозиційних сил Арсеній Яценюк, Віталій Кличко і Олег Тягнибок підписали заяву, у якій звинуватили газету в порушенні журналістських стандартів і морально-етичних норм — висуненні бездоказових звинувачень[48].

У відповідь газета «Експрес» звинуватила ВО «Свобода» не тільки у неправдивості у поданні інформації щодо походження її коштів[49], бізнесі з ідейними противниками-комуністами[50], перебуванні у лавах партії на керівних посадах людей з кримінальним минулим[51], але й у спробах тиску на газету шляхом заборони поширення мережі кіосків роздрібної торгівлі «Інтерпрес» у Львові[52]. Позицію газети у суперечці підтримав і письменник Юрій Винничук[53][54].

Періодичність

[ред. | ред. код]

Власне газета «Експрес» виходить 3 рази (до 2009 року — 4 рази) на тиждень, у вівторок, четвер та п'ятницю. У залежності від випуску газета має різний обсяг та оформлення:

  • вівторок — звичайний випуск (зазвичай 20 сторінок)
  • четвер — випуск з телепрограмою — 24 сторінок і безкоштовний додаток «ТелеЕкспрес»
  • п'ятниця — випуск «на вихідні» зі зміненими дизайном логотипу та макету сторінок

Інші видання редакції

[ред. | ред. код]

Окрім самої газети «Експрес», редакція видає щотижневий додаток-програму «Телеекспрес», газету «Добрий лікар» (кожних два тижні, серія та номер свідоцтва — КВ 19351-9151ПР; дата державної реєстрації — 4 вересня 2012 року; орган, який здійснив реєстрацію — Державна реєстраційна служба України, місто Київ.[3]), щомісячне видання «Жіночий порадник» і молодіжний журнал «Експрес COOL» (виходить щомісяця, серія та номер свідоцтва — КВ 19359-9159ПР; дата державної реєстрації — 4 вересня 2012 року; орган, який здійснив реєстрацію — Державна реєстраційна служба України, місто Київ[3]), «Рецепти господині», «Моя сповідь», «Вісник пенсіонера», «Порадник господаря», «Post-Поступ», «Блискавка».

Передплатні індекси

[ред. | ред. код]
  • 35374 — Експрес (повний комплект з трьох випусків на тиждень)
  • 33938 — Експрес (четверговий випуск з регіональною вкладкою та програмою ТБ у вигляді окремого журналу «ТелеЕкспрес»)
  • 37944 — Експрес (четверговий випуск, «ТелеЕкспрес» та «Добрий лікар»)
  • 89122 — Експрес (четверговий випуск, «ТелеЕкспрес» та «Порадник господаря»)
  • 89456 — Експрес (четверговий випуск, «ТелеЕкспрес» та «Вісник пенсіонера»)
  • 68091 — Експрес (четверговий випуск, «ТелеЕкспрес», «Добрий лікар» та «Порадник господаря»)

Електронні версії

[ред. | ред. код]

Нагороди та премії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Газета «Експрес» за 17-24 жовтня 2012 року
  2. Серія та номер свідоцтва — КВ 19353-9153ПР; дата державної реєстрації — 4 вересня 2012 року; орган, який здійснив реєстрацію — Державна реєстраційна служба України, місто Київ.
  3. а б в Державний реєстр друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Архів оригіналу за 11 липня 2009. Процитовано 5 листопада 2012.
  4. Сенсаційне викриття псевдопрофесора Пі. Архів оригіналу за 8 жовтня 2011. Процитовано 5 листопада 2012.
  5. Викриття псевдопрофесора Пі: Слюсарчук не той, за кого себе видає?. Архів оригіналу за 16 січня 2012. Процитовано 5 листопада 2012.
  6. «Експрес» отримає премію за журналістське розслідування про Слюсарчука. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 5 листопада 2012.
  7. Важкий гріх міністра Табачника 22.12.2011. Архів оригіналу за 16.10.2012. Процитовано 05.11.2012.
  8. Табачник: Російський диплом Слюсарчука — фальшивий. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 5 листопада 2012.
  9. Слідство гальмує справу доктора Пі. Архів оригіналу за 12 листопада 2012. Процитовано 5 листопада 2012.
  10. Доктор Пі не знає навіть арифметики!. Архів оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 30 січня 2013.
  11. Псевдолікар Слюсарчук стверджує, що він не Слюсарчук. Архів оригіналу за 7 квітня 2013. Процитовано 11 квітня 2013.
  12. Родичі трьох потерпілих вимагають стягнути з Доктора Пі $36 тисяч, а потерпіла з Росії — 8000 євро. Архів оригіналу за 7 квітня 2013. Процитовано 11 квітня 2013.
  13. У львівському СІЗО «доктора Пі» так «катують», що він 11 днів лікуватиметься від… ГРЗ. Архів оригіналу за 30 березня 2013. Процитовано 11 квітня 2013.
  14. Неефективне лікування від Доктора Пі коштувало жінці до 40 тисяч гривень. Архів оригіналу за 7 квітня 2013. Процитовано 11 квітня 2013.
  15. Доктор Пі брав гроші десятками тисяч. Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 11 квітня 2013.
  16. Дубневич Ярослав Васильович | Чесно. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 29 листопада 2012.
  17. Справа на мільярд. Почерк мафії. (Част.1). Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 29 листопада 2012.
  18. Як «відмити» мільярд. Архів оригіналу за 26 листопада 2012. Процитовано 29 листопада 2012.
  19. «Справа на мільярд»: ще чотири приголомшливі зізнання учасників афери. Архів оригіналу за 30 серпня 2012. Процитовано 29 листопада 2012.
  20. «Справа на мільярд»: нові факти шокують. Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 29 листопада 2012.
  21. Справа на мільярд. Почерк мафії-2. Як купити заступника генерального прокурора?. Архів оригіналу за 15 листопада 2012. Процитовано 29 листопада 2012.
  22. Справа на мільярд. Почерк мафії—3. Як купити податкову?. Архів оригіналу за 25 листопада 2012. Процитовано 29 листопада 2012.
  23. Справа на мільярд. Раби мафії. Раби Януковича. Архів оригіналу за 1 грудня 2012. Процитовано 29 листопада 2012.
  24. Справа на мільярд. Почерк мафії. Кіпрський слід. Архів оригіналу за 12 грудня 2012. Процитовано 7 грудня 2012.
  25. Справа на мільярд. Новий поворот. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 3 січня 2013.
  26. Справа на мільярд. Мафія замітає сліди [Архівовано 22 березня 2013 у Wayback Machine.] 18.03. 2013
  27. Тарас Зозулінський. Фото. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 12 січня 2013.
  28. Конкурс професійної журналістики «Честь професії». Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 12 січня 2013.
  29. Тарас Зозулінський: Є підстави стверджувати, що «жучок» встановили правоохоронні органи. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 12 січня 2013.
  30. Журналіст «Експресу» вважає, що його прослуховують через статті про наркоторгівлю [Архівовано 18 січня 2013 у Wayback Machine.] ТВі
  31. Журналіст Тарас Зозулінський розповідає про обшуки його помешкання [Архівовано 18 січня 2013 у Wayback Machine.] ТВі
  32. Журналіст розповів, чому в його одязі був встановлений «жучок» [Архівовано 11 січня 2013 у Wayback Machine.] на сайті ТСН.ua
  33. Був чи не був «жучок» у помешканні львівського журналіста? [Архівовано 11 січня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Радіо «Свобода».ua
  34. Журналіст знайшов у квартирі «жучок» [Архівовано 13 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайті «Газета по-українськи» № 1545 за 10.01.2013
  35. Журналіст розповів, із чим пов'язує появу «жучка» [Архівовано 11 січня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Українська правда
  36. Львівський журналіст допускає, що міліція мститься йому за статті про наркоторгівлю [Архівовано 9 січня 2013 у Wayback Machine.] Укрінформ
  37. За заявою львівського журналіста міліція проводить розслідування [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] МВС
  38. У квартирі журналіста, що викривав Януковича і Азарова, виявили «жучок» [Архівовано 13 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайті novostimira.com
  39. Міліція шукала «жучки» у квартирі журналіста лише з ліхтариками та викрутками [Архівовано 9 березня 2013 у Wayback Machine.] Тиждень.ua
  40. Офіційна заява газети «Експрес»: «Підслуховуючий пристрій буде переданий на міжнародну експертизу». Архів оригіналу за 12 січня 2013. Процитовано 12 січня 2013.
  41. Небесна сотня. Життєві історії героїв. Частина 1. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 22 серпня 2014.
  42. Небесна сотня. Життєві історії героїв. Частина 2. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 22 серпня 2014.
  43. Небесна сотня. Життєві історії героїв. Частина 3. Архів оригіналу за 16 червня 2014. Процитовано 22 серпня 2014.
  44. Небесна сотня. Життєві історії героїв. Частина 5. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 22 серпня 2014.
  45. Стаття «Знову б'ємо рекорди» в газеті «Експрес» № 2 (6747) за 10-17.01.2013
  46. Стаття «Дякуємо!» в газеті «Експрес» № 26 (6836) за 7-14.03.2013
  47. «Гроші хазяїна „Експресу“». Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 21 серпня 2014.
  48. Лідери опозиції звинуватили львівський «Експрес» у порушенні етичних стандартів. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 21 серпня 2014.
  49. Гроші Тягнибока. Документи і факти, 13.06.2013. Архів оригіналу за 12 липня 2014. Процитовано 22 серпня 2014.
  50. Гроші Тягнибока—2. Бізнес із серпом та молотом. Розслідування. 19.08.2013. Архів оригіналу за 13 липня 2014. Процитовано 22 серпня 2014.
  51. Гроші Тягнибока-3. Хазяїн партії «Свобода». 16.09.2013. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 22 серпня 2014.
  52. Як Тягнибок та Фаріон маніпулюють фактами (документи). Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 22 серпня 2014.
  53. Повний Пупс. Юрій Винничук, [[ТСН]], 20 вересня 2013 року. Архів оригіналу за 6 лютого 2014. Процитовано 22 серпня 2014.
  54. Повний Пупс або Що курять деякі керівники партії «Свобода»? 29.09.2013. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 22 серпня 2014.
  55. Цукров, Михаил (2 червня 2003). Й-Кратко. Русская Германия[ru] (рос.) (22). Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.

Джерела, посилання та література

[ред. | ред. код]