Електрообладнання — Вікіпедія

Електроустаткува́ння (електрообладнання), (рос.электрооборудование, англ. electrical equipment, нім. elektrische Einrichtung f (Ausstattung f)) — сукупність електричних машин, апаратів, пристроїв, допоміжного обладнання (разом зі спорудами та приміщеннями, в яких вони встановлені). Електрообладнання може бути призначене для виробництва, трансформації, передачі, споживання чи розподілу електричної енергії та перетворення її в інший вид енергії.

Основним нормативним документом для створення електроустаткування є «Правила улаштування електроустановок» (ПУЕ), а при експлуатації — «Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів» (ПТЕЕС).

• Електроустановка
• Вибухонепроникне електроустаткування
• Іскробезпечне шахтне електроустаткування
• Вибухозахист електроустаткування
• Рудникове електрообладнання

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• ДНАОП 0.00-1.32-01. Правила улаштування електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. — Київ, 2001.
• Клименко Б. В. Електричні апарати. Електромеханічна апаратура комутації, керування та захисту. Загальний курс : навчальний посібник. — Вид. 2-ге, допрацьоване та доповнене. — Харків : Точка. — 400 с. — ISBN 978-617-669-122-8.

• Основні поняття і прийняті абревіатури електроустановок [Архівовано 17 червня 2011 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про електрику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.