Електричний інструмент — Вікіпедія

Електричний інструмент, електроінструмент — інструмент з електричним джерелом енергії.

Джерелом енергії для електричного інструмента може бути електрична мережа (зазвичай, побутова, рідше з напругою 380 В), або електричний акумулятор. Електроінструмент може бути як стаціонарним, так і переносним. Електроінструменти використовуються, як в промисловості, так і в домашньому господарстві. Електроінструмент використовується для різання, свердління, шліфування, полірування, фарбування, приклеювання, зняття лакофарбового покриття; закручування, відкручування та забивання кріплення.

Будова

[ред. | ред. код]

Електричний інструмент, зазвичай, складається з корпусу і розміщеного в ньому електродвигуна. Ротор електродвигуна безпосередньо або через редукторні шестерні приводить в обертання шпиндель, в якому закріплено робочий орган машини. У деяких випадках робочий орган з'єднаний з електродвигуном гнучким валом.Також варто відзначити, що в більшості сучасного ручного електроінструменту використовуються колекторні двигуни змінного та постійного струму.

Слід відрізняти електроінструмент від пневмоінструменту, привід якого здійснюється від стисненого повітря.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]