Климов Елем Германович — Вікіпедія

Климов Елем Германович
Климов Элем Германович
Дата народження	9 липня 1933(1933-07-09) (91 рік)
Місце народження	Сталінград, РРФСР, СРСР
Дата смерті	26 жовтня 2003(2003-10-26)[1][2][…] (70 років)
Місце смерті	Москва, Росія[1]
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР →  Росія
Професія	кінорежисер, сценарист
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії і Московський авіаційний інститут
Член у	СК СРСР
IMDb	ID 0459552
Нагороди та премії

Еле́м Ге́рманович Кли́мов (9 липня 1933, Сталінград, РРФСР — 26 жовтня 2003, Москва, Росія) — радянський кінорежисер, сценарист. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1976). Народний артист Російської Федерації (1997). В 1986—1988 роках — перший секретар правління Спілки кінематографістів СРСР. Лауреат низки кінопремій^[4].

Після закінчення в 1957 Московського авіаційного інституту працював інженером-конструктором на одному з московських заводів. Співпрацював з Молодіжною редакцією Всесоюзного радіо і Центрального телебачення і з Московською філармонією.

В 1964 закінчив режисерський факультет ВДІК (майстерня Ю. Л. Дзигана) і почав працювати на кіностудії «Мосфільм». Першим повнометражним фільмом стала комедія «Ласкаво просимо, або Стороннім вхід заборонено» (1964). Наступний фільм «Пригоди зубного лікаря» (1965) вийшов 1967 року в обмеженому прокаті й був «покладений на полицю». Повторний випуск відбувся тільки 1987-го. В 1985 році зняв фільм «Іди і дивись».

У 1965 році одружився з Ларисою Шепітько.

Батько, Герман Степанович Климов — слідчий з особливо важливих справ Комітету партійного контролю при ЦК КПРС. Після 1956 року займався реабілітацією «ворогів народу». Брат, Герман Германович Климов — сценарист.

Режисер-постановник:

• «Обережно: вульгарність» (1959)
• «Жиних» (1960, к/м)
• «Дивіться — небо» (1962, к/м)
• «Ласкаво просимо, або Стороннім вхід заборонено» (1964)
• «Пригоди зубного лікаря» (1965)
• «Батьки-одинаки» (сюжет для к/журналу «Фитиль») (1968)
• «Спорт, спорт, спорт» (1970)
• «Вечір спогадів» (сюжет для к/журналу «Фитиль») (1972)
• «Агонія» (1974)
• «Лариса» (1980, док. фільм пам'яті дружини і режисера Лариси Шепітько)
• «Прощання» (1981)
• «Іди і дивись» (1985)

• 1970 — ВКФ спортивних фільмів: Золота медаль, Премія за режисуру, Диплом СК СРСР (1970 «Спорт, спорт, спорт»)
• 1982 — Венеційський кінофестиваль: Приз FIPRESCI (1974 «Агонія»)
• 1983 — Берлінський міжнародний кінофестиваль: Участь в програмі «Forum» (1974 «Агонія»)
• 1985 — Московський міжнародний кінофестиваль: Золотий приз (1985 «Іди і дивись»)
• 1985 — МКФ в Троє: Спеціальна премія (1985 «Іди і дивись»)
• 1986 — Всесоюзний кінофестиваль: Головний приз журі (1985 «Іди і дивись»)
• 1987 — Берлінський міжнародний кінофестиваль: Участь у Позаконкурсній програмі (1982 «Прощання»)

• Элем Климов [Архівовано 23 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)