Елерон-3 — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Елерон (значення).
Елерон-3
Комплекс повітряної розвідки та спостереження з БЛА «Елерон-3»
ТипБезпілотний літальний апарат
РозробникРосія ЗАО «ЕНІКС»
ВиробникРосія ЗАО «ЕНІКС»
Перший політ2005 р.
Початок експлуатації2005 р.[1]
Статусексплуатується
Основні експлуатантиРосія МО РФ
Роки виробництва2012 — дотепер
Виготовлено200[2]
Базова модельЕлерон
CMNS: Елерон-3 у Вікісховищі

Елерон-3 (рос. Элерон-3) — комплекс ближньої дії повітряної розвідки та спостереження з безпілотними літальними апаратами, розроблений російським підприємством ЕНІКС.

Історія

[ред. | ред. код]

Спочатку "Елерон-3" призначався для цивільного сектору і мав використовуватися для обстеження таких об'єктів, як газопроводи та лінії електропередач, або під час пошуково-рятувальних місій.[3]

У 2012 році російські збройні сили вирішили закупити "Елерон-3" разом з більшим "Елерон-10", закуплена модель "Елерон-3SW" була вдосконалена порівняно з початковою.[3] Початкові виробничі потужності були низькими; за 12 місяців між 2013 і 2014 роками "ЕНІКС" зміг виготовити лише 34 "Елерон-3SW"; однак, з часом виробничі потужності були збільшені.[4]

Російські збройні сили використовують "Елерон-3" в російсько-українській війні на Донбасі з 2014 року, а також у військових операціях в Сирійській громадянській війні з 2015 року.[5] На ранніх етапах російського вторгнення в Україну в 2022 році російські розвідувальні безпілотники, такі як "Елерон-3", використовувалися рідко; але пізніше це змінилося.[6][7][8] "Елерон-3" був збитий під час вторгнення в Україну пристроями радіоелектронної боротьби, такими як EDM4S.[9]

Призначення

[ред. | ред. код]

Комплекс призначений для цілодобового ведення повітряної оптико-електронної розвідки.

Модифікації

[ред. | ред. код]
  • Модель Елерона-3СВ — зроблена для сухопутних військ Збройних сил Росії.
  • Елерон-3СВ під час перевірки 74-ї гв. омсбр комісією Міноборони у 2019 році.
    Модель Елерон-Б — експортний варіант БПЛА Елерон-3.

Розв'язувані завдання

[ред. | ред. код]
  • візуальний пошук оператором об'єктів розвідки у режимі реального часу;
  • виявлення та розпізнавання об'єктів розвідки;
  • визначення точного розташування об'єктів розвідки з відображенням на наземному пульті управління координат об'єкта за допомогою ГЛОНАСС або ГЛОНАСС / GPS;
  • аерофотознімання місцевості.

Склад комплексу

[ред. | ред. код]
  • Безпілотний літальний апарат Т28 — 2 шт.;
  • Змінне модульне корисне навантаження;
  • Наземний пункт керування;
  • Стартові пристрої.

На озброєнні

[ред. | ред. код]
Росія Росія
  • Росія (Міністерство оборони) — 22 одиниці[1].

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]

Технічні характеристики комплексу згідно з даними виробника[10]:

Найменування Показники
Робочий діапазон висот застосування, щодо точки запуску, м 3000
Максимальний час польоту БПЛА на акумуляторній батареї, хв. 100
Максимальна дальність ведення розвідки в режимі «на зв'язку», км не менше 25
Максимальна дальність ведення розвідки в режимі «без зв'язку» (із записом на накопичувач), км не менше 50
Діапазон повітряних швидкостей горизонтального польоту, км/год 70 — 130
Діапазон робочих температур, °С від −20 до +40
Діапазон граничних температур, °С від −40 до +50
Час розгортання (згортання) комплексу, хв. не більше 10
Бойовий розрахунок, людина 2
Термін служби, років 5
Габаритні розміри рюкзаків-контейнерів, мм 830×560×230

Режими польоту

[ред. | ред. код]

Можливі режими виконання польотного завдання[10]:

  • ручний;
  • автоматичне повернення по заздалегідь запрограмованій траєкторії;
  • «утримання» об'єкта у полі кадру;
  • обліт заданої точки;
  • вимірювання швидкості вітру;
  • пікірування.

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014), Російська зброя на Донбасі та Російське вторгнення в Україну (2022)

Безпілотники даного типу збивали на сході України іще 2019 році[12].

З початком повномасштабної війни збивати їх стали частіше[13][14].

Траплялись навіть новітні, модернізовані, варіанти типу ЭЛЕРОН Т28МЭ (Элерон-7)[15].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Минобороны приступило к закупкам воздушных мишеней российского производства : []. — Новости рынка оборонной техники. — 2014. — Вип. Специальное издание, № 2 (квітень).
  2. ↑ http://www.arms-expo.ru/news/archive/bespilotniki-zao-eniks-eleron-3sv-i-eleron-10sv-proydut-gosispytaniya07-11-2011-15-30-00/
  3. ↑ Nicole Bier, Patrick Madden: Unmanned Aerial Vehicle Assessment: Russia, in: "Red Diamond" January/February 2018, United States Army Training and Doctrine Command
  4. ↑ Dan Gettinger: "The Drone Databook", The Center for the Study of the Drone at Bard College, 2019, S. 69 [1]
  5. ↑ Mark Episkopos: Drones Are Keeping Ukraine in the Fight With Russia The National Interest, 6. April 2022
  6. ↑ These High-Tech Drones Are Battling for Supremacy In Russia's War Against Ukraine. Popular Mechanics (амер.). 23 червня 2022. Процитовано 6 жовтня 2022.
  7. ↑ Eleron-3 and upgraded Korsar UAVs for Russian army | May 2018 Global Defense Security army news industry | Defense Security global news industry army 2018 | Archive News year. armyrecognition.com. Процитовано 6 жовтня 2022.
  8. ↑ Trinko, Myroslav. The Ukrainian armed forces used the EDM4S Sky Wiper anti-drone cannon to shoot down the Russian Eleron-3 reconnaissance UAV. gagadget.com (англ.). Процитовано 6 жовтня 2022.
  9. ↑ а б ЗАО «ЭНИКС». Комплекс дистанционного наблюдения «Элерон-3СВ». Официальный сайт (рос.). ЭНИКС. Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 11 березня 2022.
  10. ↑ В Сирии был сбит аппарат «Элерон-3СВ». Военный информатор. 21 липня 2015. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 8 вересня 2016.
  11. ↑ На Донбасі військові збили російський безпілотник “Елерон” - Новинарня. novynarnia.com (укр.). 1 березня 2019. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  12. ↑ Військові захопили запакований російський безпілотник “Элерон-3СВ”. Мілітарний. 11 березня 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.
  13. ↑ Елерон-3. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.
  14. ↑ Військові України знешкодили новий російський БПЛА “ЭЛЕРОН Т28МЭ”. Мілітарний. 17 серпня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Елерон-3&oldid=42716626