Емма Юнг — Вікіпедія

Емма Юнг
Народилася30 березня 1882(1882-03-30)[1]
Шаффгаузен, Швейцарія
Померла27 листопада 1955(1955-11-27)[1] (73 роки)
Цюрих, Швейцарія
·злоякісна пухлина
Країна Швейцарія
Діяльністьпсихологиня, письменниця, психоаналітикиня
Галузьпсихоаналіз[2]
Знання мовнімецька[1]
У шлюбі зКарл Густав Юнг

Емма Юнг (до шлюбу Емма Марі Раушенбах, нар. 30 березня 1882, Шаффгаузен — пом. 27 листопада 1955, Цюрих) — німецька письменниця, психоаналітик, співзасновниця аналітичної психології. «Інтелектуальний редактор» робіт Карла Юнга до кінця свого життя, що фінансувала його діяльність і посприяла його становленню як визначного психіатра.

Біографія

[ред. | ред. код]

Походила зі старої швейцарсько-німецької родини багатих промисловців.

У 16 років (за деякими джерелами — у 15) зустріла 21-річного Карла Юнга. Через 7 років, 14 лютого 1903 року, вони одружилися. Народила п'ятьох дітей: Агата, Грет, Франц, Маріанна і Елен.

Статки Емми Юнг дали Карлу Юнгу фінансову свободу, тож він без огляду на необхідність щоденного заробітку міг присвятити себе дослідженням у психології. Численні незвичні сни Карла Юнга з перших років подружнього життя Фрейд протлумачив як емблематичні для невдалого шлюбу за розрахунком (das Scheitern einer Geldheirat). З 1914 року Юнг зблизився з пацієнткою Тоні Вольф, яку в мемуарах називав «другою дружиною». Вона переконувала Юнга розірвати шлюб, але він не погоджувався.

Померла 27 листопада 1955 року в Цюриху від злоякісної пухлини.

За біографом Юнга Блером, на похоронні Емми Юнг її чоловік вигукнув: «Вона була королевою, вона була королевою!» (Sie war eine Königin! Sie war eine Königin!)

Діяльність

[ред. | ред. код]

Емма Юнг виявила щире зацікавлення до досліджень чоловіка, проте до психології вона прийшла власним шляхом і, зокрема, вела окреме листування із Зигмундом Фрейдом.

Твори

[ред. | ред. код]
  • Die Graalslegende in psychologischer Sicht. Rascher, Zürich/Stuttgart 1960 (фрагмент, посмертна публікація Марії-Луїзи Франц).
  • Animus und Anima. Rascher, Zürich/Stuttgart 1967.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Imelda Gaudissart, Emma Jung, analyste et écrivain, Lausanne, L'Âge d'homme, 2010 (ISBN 978-2-8251-4077-2)
  • Юнг К. Воспоминания, сновидения, размышления (пер. И. Булкиной). — К.: AirLand, 1994. — 416 с. — ISBN 5-88230-019-3.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Чеська національна авторитетна база даних