Еозинофільні гранулоцити — Вікіпедія
Еозінофі́льні гранулоци́ти, або еозинофі́ли, сегментоя́дерні еозинофі́ли, еозінофі́льні лейкоци́ти — підвид гранулоцитарних лейкоцитів крові.
Еозинофіли названі так за те, що при забарвленні по Романовському інтенсивно фарбуються кислим барвником еозином і не фарбуються основними барвниками, на відміну від базофілів, які навпаки, фарбуються тільки основними барвниками, і від нейтрофілів, які поглинають обидва типи барвників. Середній діаметр еозинофільних гранулоцитів становить 16мкм. Еозинофіли здатні до активного амебоїдного руху, до екстравазаціі (проникнення за межі стінок кровоносних судин) і до хемотаксису (переважно руху в напрямку вогнища запалення або пошкодження тканини). Еозинофіли менш численні, ніж нейтрофіли, і становлять близько 2-4% від всіх лейкоцитів. Більша частина еозинофілів проводить в крові лише невеликий час і, потрапляючи в тканини, залишається там, на довгий час.
Еозинофіли, як і нейтрофіли, здатні до фагоцитозу, причому є мікрофагами, тобто здатні, на відміну від макрофагів, поглинати лише відносно дрібні чужорідні частинки або клітини. Еозинофіли завдяки наявності гістамінази мають здатність поглинати та розщеплювати гістамін, а також ряд інших медіаторів алергії та запалення. Вони також володіють здатністю при необхідності вивільняти ці речовини, подібно базофілам. Тобто еозинофіли здатні грати як про-алергійну, так і захисну анти-алергійну роль. Відсотковий вміст еозинофілів в крові збільшується при алергічних станах.
Еозинофіли також володіють цитотоксичною активністю по відношенню до багатьох видів паразитів, зокрема гельмінтів, і відіграють важливу роль у захисті організму господаря від паразитарних інвазій. Також еозинофіли мають протизапальну дію, тому їхня кількість підвищується при гельмінтозі та при алергічних і автоімунних реакціях.
Підвищення рівня еозинофілів у крові більше 0,4×109 у 1 л у дорослих і 0,7×109 в 1 л у дітей називають еозинофілією. Зниження рівня еозинофілів нижче 0,05×109 1 л у крові називають еозинопенією. Норма еозинофілів в крові людини 0,5-5,0%
- Human Monocytes — Prof. Dr. Ziegler-Heitbrock [Архівовано 1 серпня 2015 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з гематології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з клітинної біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |