Епічна поезія — Вікіпедія

Е́пічна поезія (дав.-гр. ἔπος — «слово», «оповідання») — віршовані твори, що оповідають про події, які нібито відбувалися у минулому (немов здійснювалися насправді і згадуються оповідачем).

Джерело її сюжету — народний віршований переказ з ідеалізованими образами й узагальненнями (Приклади: «Іліада» Гомера, «Енеїда» Вергілія).

• Оповідання віршове // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 706-710.

Це незавершена стаття про літературу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.