Ерве Фай — Вікіпедія

Ерве Фай
фр. Hervé Faye
Народився1 жовтня 1814(1814-10-01)[2][4][5]
Сен-Бенуа-дю-Со
Помер4 липня 1902(1902-07-04)[1][2][…] (87 років)
Париж, Франція
ПохованняЦвинтар Пассі
Країна Франція
Діяльністьастроном, міністр
Галузьастрономія
Alma materПолітехнічна школа
Знання мовфранцузька[6][7]
ЧленствоФранцузька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Національна академія дей-Лінчей і Французьке астрономічне товариство
ПосадаMinister of National Educationd і президент[8]
БатькоHervé Charles Antoine Fayed[9]
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фай.

Ерве-Огюст-Етьєн-Альбан Фай (фр. Hervé-Auguste-Etienne-Albans Faye; 1 жовтня 1814(18141001) — 4 липня 1902) — французький астроном, член Паризької АН (1847).

У 1836 закінчив Політехнічну школу в Парижі. Потім працював у Паризькій обсерваторії, у 1848—1854 викладав геодезію в Політехнічній школі, в 1854—1873 — професор астрономії університету в Нансі. З 1873 — професор астрономії та геодезії Політехнічної школи.

Наукові праці присвячені фізиці Сонця і комет, космогонії. У 1843 відкрив нову комету (1843 III), що виявилася періодичною і була названа кометою Фая. Пояснював форму кометних хвостів тиском сонячного випромінювання на частинки речовини в хвостах. Вважав Сонце газовою кулею із сильними конвективними рухами. Запропонував гіпотезу про природу сонячних плям, згідно з якою плями — це вихори, що утворюються в результаті зустрічі двох шарів фотосфери, що володіють різними швидкостями. Розвинув і вдосконалив космогонічну теорію Лапласа. Свої космогонічні погляди виклав у книзі «Про походження світів» (1884). Займався удосконаленням астрономічних інструментів, сконструював зеніт-телескоп.

Член Бюро довгот в Парижі (1862, з 1876 — його президент), президент і почесний президент Французького астрономічного товариства, президент Міжнародної геодезичної асоціації.

Премія Лаланда (1844).

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Фай Эрве Огюст. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #116446994 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
  4. ↑ http://www.culture.gouv.fr/LH/LH072/PG/FRDAFAN83_OL0949034v001.htm
  5. ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
  6. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. ↑ CONOR.Sl
  8. ↑ Французька академія наук — 1666.
  9. ↑ http://data.bnf.fr/16620380/herve-charles-antoine_faye/
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ерве_Фай&oldid=42289527