Романов Ернст Іванович — Вікіпедія

Романов Ернст Іванович
рос. Эрнст Иванович Романов
Народився	9 квітня 1936(1936-04-09) Сєров, Свердловська область, РСФРР, СРСР
Помер	25 лютого 2024(2024-02-25) (87 років) Санкт-Петербург, Росія
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	актор
Alma mater	Державний інститут театрального мистецтва імені Анатолія Луначарського (1957)
Роки діяльності	з 1957
У шлюбі з	Лейла Кіракосянd
IMDb	nm0738998
Нагороди та премії

Е́рнст Іва́нович Рома́нов (рос. Эрнст Ива́нович Рома́нов; 9 квітня 1936, Сєров, Свердловська область, РРФСР — 25 лютого 2024) — радянський і російський актор. Лауреат Державної премії СРСР (1980). Заслужений артист РСФСР (1983). Народний артист Російської Федерації (1994).

Закінчив Державний інститут театрального мистецтва (1957) в Москві. Працював у театрах Ростова-на-Дону, Рязані, Таллінна, Риги, Ленінграда.

Працював в театрах — Російському театрі Естонії (1960—1968), Балтійському (1969—1971), Александринському (1971—1974).

Дружина — заслужена артистка Росії Лейла Кіракосян.

• «Крах інженера Гаріна» (1973, Олексій Семенович Хлинов)
• «Моя Кармен» (1976, фільм-опера)
• «Три непогожих дня» (1978, Юрій Петрович Бєляєв)
• «Як я був вундеркіндом» (1983)
• «Дитячий патруль» (1984)
• «Фотографія на пам'ять» (1985, Олександр Михайлович Нестеров)
• «Кроки імператора» (1991, Нелединський-Мелецький)
• «Білі одежі» (1992)

В фільмах українських кіностудій:

• «Червоні дипкур'єри» (1972, Тугарін)
• «Розколоте небо» (1979)
• «Смак хліба» (1979, агроном)
• «Скарбничка» (1980, т/ф, 2 с, Бенжамен)
• «Повернення Баттерфляй» (1982, Висоцький)
• «Звинувачення» (1984, Маслов)
• «Подвиг Одеси» (1985, 2 с, Колибанов)
• «В одне єдине життя» (1986)
• «Кармелюк» (1985—1986, т/ф, 4 а)
• «Данило — князь Галицький» (1987, Бела IV)
• «Бич Божий» (1988, директор школи)
• «Любов до ближнього» (1988)
• «Легкі кроки» (1989, т/ф), «Любов до ближнього» (1989, т/ф)
• «Ім'я твоє» (1989, Опанас Іванович, балетмейстер)
• «Імітатор»
• «Гамбрінус» (1990, чиновник)
• «Погань» (1990)
• «Ніагара»
• «Екстрасенс» (1991)
• «Гра всерйоз» (1992)
• «Запах осені» (1993) та ін.

• Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.27—28.

• Ернст Романов на kino-teatr.ru (рос.)