Ерік Готьє — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґотьє.
Ерік Ґотьє
фр. Éric Gautier
Дата народження2 квітня 1961(1961-04-02) (63 роки)
Місце народженняПариж, Франція
ГромадянствоФранція Франція
Професіяоператор
Alma materУніверситет Париж III
Роки активності1982 — наш час
IMDbID 0310341
Нагороди та премії
Сезар (1999)
Зовнішні зображення
Фото Еріка Ґотьє

Е́рік Ґотьє́ (фр. Éric Gautier; нар. 2 квітня 1961, Париж, Франція) — французький кінооператор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ерік Ґотьє народився 2 квітня 1961 року в Парижі, Франція в сім'ї інженера-будівельника[1]. В юнацькі роки Ерік захоплювався музикою, і у віці одинадцяти років грав на фортепіано і органі. Вивчав кіно в Університеті Париж III Нова Сорбонна; у 1982 році закінчив Вищу національну школу Луї Люм'єра[2]. Працював асистентом оператора у Бруно Нюйттена на фільмі Алена Рене «Життя — це роман» (1982), знімав рекламні фільми, короткометражні стрічки. Перший самостійний фільм, що приніс йому популярність, — «Життя мерців» Арно Деплешена (1990).

Ерік Ґотьє працював також з такими режисерами, як Аньєс Варда, Олів'є Ассаяс, Ален Рене, Клод Беррі, Патріс Шеро та іншими. У 1999 році за операторську майстерність у фільмі Патріса Шеро «Ті, хто мене люблять, поїдуть потягом» отримав премію «Сезар» як найкращий оператор. Після цього Ґотьє ще 6 разів номінувався на цю нагороду, але перемоги не отримав.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Ерік Ґотьє був одружений до 1995 року, коли від раку у віці 32 років померла його дружина Валентина. Його нинішня партнерка Наталі Бутфо, акторка, з якою він має двох доньок, Сюзанну і Анжелу[1].

Фільмографія (вибіркова)

[ред. | ред. код]

Загалом як оператор Ерік Ґотьє працював над понад 65-ми фільмами (станом на початок 2016 року).[3]

Рік Назва Оригінальна назва Режисер/Примітки
1987 Повернення Жан-Моріса Le retour de Jean-Maurice Філіп Демонто
1988 Кіно нашого часу Cinéma, de notre temps серіал
1991 Життя мерців La vie des morts Арно Деплешен
1993 Пуп землі Le nombril du monde Аріель Зейтун
1993 Усі хлопчики і дівчатка свого віку… Tous les garçons et les filles de leur âge… серіал
1994 Ніхто мене не любить Personne ne m'aime Маріон Верну
1994 Улюблений син Le fils préféré Ніколь Гарсія
1994 Сто і одна ніч Симона Сінема Les cent et une nuits de Simon Cinéma Аньєс Варда
1996 Як я обговорював... (моє сексуальне життя) Comment je me suis disputé… (ma vie sexuelle) Арно Деплешен
1996 Ірма Веп Irma Vep Олів'є Ассаяс
1996 Кохання плюс… Love, etc. Маріон Верну
1996 Тіко Мун Tykho Moon Енкі Білал
1998 Ті, хто мене люблять, поїдуть потягом Ceux qui m'aiment prendront le train Патріс Шеро
1999 Пола Ікс Pola X Лео Каракс
2000 Сентиментальні долі Les destinées sentimentales Олів'є Ассаяс
2000 Естер Кан Esther Kahn Арно Деплешен
2000 Пристрасно Passionnément Бруно Нюйттен
2000 Інтим Intimacy Патріс Шеро
2001 Сильні душі Les âmes fortes Рауль Руїс
2001 Коротка переправа Brève traversée Катрін Брейя
2002 Домогосподарка Une femme de ménage Клод Беррі
2002 Його брат Son frère Патріс Шеро
2004 Щоденники мотоцикліста Diarios de motocicleta Вальтер Саллес
2004 Очищення Clean Олів'є Ассаяс
2004 Королі та королева Rois et reine Арно Деплешен
2005 Один йде — інший залишається L'un reste, l'autre part Клод Беррі
2005 Габріель Gabrielle Патріс Шеро
2006 Париже, я люблю тебе Paris, je t'aime Вальтер Саллес і Даніела Томас,
Олів'є Ассаяс
2006 Серця Coeurs Ален Рене
2006 Як впізнати своїх святих A Guide to Recognizing Your Saints Діто Монтієль
2007 Тепер я йду у дику далечінь Into the Wild Шон Пенн
2008 Літній час L'heure d'été Олівь'є Ассаяс
2008 Різдвяна казка Un conte de Noël Арно Деплешен
2009 Штурмуючи Вудсток Taking Woodstock Енг Лі
2009 Дикі трави Les herbes folles Ален Рене
2010 Мірал Miral Джуліан Шнабель
2010 Троянди у кредит Roses à crédit Амос Гітай/телевізійний
2012 Ви ще нічого не бачили Vous n'avez encore rien vu Ален Рене
2012 На дорозі On the Road Вальтер Саллес
2012 Щось у повітрі Après mai Олів'є Ассаяс
2012 Капітал Le capital Коста-Гаврас
2014 Вір Believe серіал
2014 Принцеса Монако Grace of Monaco Олів'є Даан
2015 Алоха Aloha Кемерон Кроу
2015 Гічкок/Трюффо Hitchcock/Truffaut Кент Джонс
2015 Рабин, останній день Rabin, the Last Day Амос Гітай
2017 Гонка століття The Mercy Джеймс Марш

Визнання та нагороди

[ред. | ред. код]
Нагороди і номінації Еріка Ґотьє[4]
Рік Категорія Номінант Результат
Премія «Сезар»
1999 Найкраща операторська робота Ті, хто мене люблять, поїдуть потягом Перемога
2001 Сентиментальні долі Номінація
2005 Очищення Номінація
2006 Габріель Номінація
2007 Серця Номінація
2009 Різдвяна казка Номінація
2010 Дикі трави Номінація
Приз Європейської кіноакадемії
2001 Найкращий європейський кінооператор Інтим Номінація
Каннський міжнародний кінофестиваль
2004 Технічний Гран-прі Клан
Щоденники мотоцикліста 		Перемога
Премія Незалежний дух
1900 Найкращий оператор Щоденники мотоцикліста Перемога
Премія BAFTA
2005 Найкращий оператор Щоденники мотоцикліста Номінація
Премія «Люм'єр»
2008 Найкраще технічне досягнення Тепер я йду у дику далечінь Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Champenois, Sabrina (3 листопада 2009). Elément moteur. Libération (фр.) . Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 22.01.2016.
  2. ↑ Labarussiat, Alexandre (1 листопада 2011). Éric Gautier (фр.) . AlloCiné. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22.01.2016.
  3. ↑ Фільмографія Еріка Ґотьє [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb
  4. ↑ Нагороди на номінації Еріка Ґотьє на сайті IMDb(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]


Кінематографіст Це незавершена стаття про кінематографіста чи кінематографістку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ерік_Готьє&oldid=42253056