Ескі Абдал (Загороднє) — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Абдал.
Ескі Абдал (Загороднє)
Сімферополь
Ескі Абдал (Загороднє)
Ескі Абдал (Загороднє)

Ескі Абдал (Загороднє), 2013 рік
Загальна інформація
44°58′51″ пн. ш. 34°07′30″ сх. д. / 44.98091° пн. ш. 34.12512° сх. д. / 44.98091; 34.12512
Країна Україна Україна
Район Київський район
Поштовий індекс 95000
Головні вулиці Ковильна, Межова
Карта
Ескі Абдал (Загороднє). Карта розташування: Сімферополь
Ескі Абдал (Загороднє)
Ескі Абдал (Загороднє)
Ескі Абдал (Загороднє) (Сімферополь)
CMNS: Ескі Абдал у Вікісховищі

Ескі́-Абда́л (крим. Eski Abdal), Старий Абдал також Вера-Абдал або Загороднє, Заміський (рос. Загороднее) — мікрорайон в Сімферополі, у Київському районі міста, колишнє село.[1]

Опис

[ред. | ред. код]

Розташований на півночі міста, обмежений зі сходу та півдня річкою Абдалка, з півночі об'їзною дорогою Ялтинської траси, з заходу пагорбом Абдал-Кир.

Складається з старої малоповерхової забудови, що розташовується по річці Абдалка, та з мікрорайону багатоповерхівок біля об'їзної дороги.

Головні вулиці — Ковильна, Межова, Присадибна, Пасечна.

У районі знаходиться дитячій садок № 14, а також Нижній Абдальський став та абдальське джерело.

Зупинка «м/н Заміський» є кінцевою зупинкою тролейбуса № 5.[2]

Історія

[ред. | ред. код]

Сьогодні слово «Абдал» набуло лише одного значення: два цвинтарі в Сімферополі. Але спочатку цим словом, що перекладається як «незграбний», назвали спочатку одне, а потім і кілька сіл, що з'явилися на берегах Абдалки. Поселення Абдал вперше згадується у 1778 році у «Відомості про виведених із Криму в Приазов'ї християн» О. В. Суворова, де записано про 149 депортованих з села волохів.[3]

За часів Кримського ханства село Абдал (або Авдал на деяких картах) належало до Акмечетського каймаканства Акмечетського кадилика, і згадується в Камеральному Описі Криму за 1784 рік. Після анексії Криму Росією село належало до Таврійської області.

У 1805 році в Абдалі в 17 дворах проживало 122 кримські татарини, а на карті 1817 вже можна бачити два села Абдал. Після волосної реформи 1829 року Старий (або Нижній) Абдал віднесли до Сарабузской волості (Сарабуз — нині Гвардійське).[4]

У 1842 році в Старому Абдалі було 34 двори.[5]

В «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864» в селі Абдал у шести дворах було 33 мешканці та мечеть.

18 травня 1948 року Старий Абдал або Вера-Абдал був перейменований на Загороднє. Село входило до Кам'янської сільради, і було включено до складу міста у 1977 році. Забудова старого села збереглося і зараз, вона починається метрів за двісті від об'їзної дороги і доходить до кінцевої зупинки тролейбуса десятого маршруту на вулиці Кечкеметській.[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Абдал – Загородное и Белое | Крымское Эхо (ru-RU) . 8 вересня 2012. Процитовано 6 листопада 2023.
  2. ↑ 5 тролейбус (м/н Новороманівка - м/н Заміський), схема руху, Сімферополь. EasyWay - пошук маршрутів громадського транспорту. Процитовано 6 листопада 2023.
  3. ↑ Присоединение Крыма к России: Дубровин Николай Федорович — Алфавитный каталог — Электронная библиотека Руниверс. runivers.ru. Процитовано 6 листопада 2023.
  4. ↑ Том 26 (1897) :: ИТУАК :: BIBLIOTHECA CHERSONESSITANA. library.chersonesos.org. Процитовано 6 листопада 2023.
  5. ↑ НЕИЗВЕСТНЫЙ СИМФЕРОПОЛЬ. СЕВЕРО-ВОСТОЧНАЯ ОКРАИНА — Visit Simferopol — Официальный городской туристический портал Симферополя (ru-RU) . Процитовано 6 листопада 2023.
  6. ↑ симферополь, Теги: абдал белое загородное. Абдал (Загородное, Белое) — «неуклюжий» район Симферополя (рос.). Процитовано 6 листопада 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ескі_Абдал_(Загороднє)