Еспарцет Васильченка — Вікіпедія

Еспарцет Васильченка

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosidae)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Faboideae (Метеликові)
Триба: Hedysareae
Рід: Еспарцет (Onobrychis)
Вид: Еспарцет Васильченка
Onobrychis vassilczenkoi
Grossh., 1948
Посилання
Вікісховище: Onobrychis vassilczenkoi
Віківиди: Onobrychis vassilczenkoi
EOL: 643878
IPNI: 510163-1
NCBI: 2974301

Еспарцет Васильченка[1][2] (Onobrychis vassilczenkoi) — вид рослин родини бобові (Fabaceae), поширений в Україні й Росії.

Багаторічна рослина 30–70 см заввишки. Корінь товстий стрижневий. Каудекс розвинений. Стебла розгалужені, запушені. Листочки довгасто-еліптичні, еліптичні, рідше яйцеподібні й довгасто-яйцеподібні, 7–25 × 3–8 мм, з нижнього боку сіруваті від запушення, з верхнього — голі. Віночок блідо-рожево-жовтий, з вузькими темно-пурпуровими смужками, 15–20 мм завдовжки. Боби 10–12 мм завдовжки, з гребенем 2–3 мм ушир[2][3].

Період цвітіння: травень — липень[2].

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширений на сході України, у Передкавказзі й на північному Кавказі Росії[4][5][6].

В Україні зростає на крейдяних відслоненнях — відомий тільки з донецького Лісостепу (Луганська область)[2].

Використання

[ред. | ред. код]

Декоративна рослина[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Onobrychis vassilczenkoi // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в г д Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 200. (рос.)(укр.)
  3. Червона книга України. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 17.09.2020. (англ.)
  4. Euro+Med Plantbase. Процитовано 17.09.2020. (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 17.09.2020. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 17.09.2020. (англ.)